Модератори: простая прохожая.

Сторінки: (79)  % « Перша ... 47 48 [49] 50 51 ... Остання » ( Перейти до першого непрочитаного повідомлення ) Нова тема

 

Двадцать один год

Двадцать один год

І'мя автора: Мелания Кинешемцева
І'мя бети: AlicaGrace
Рейтинг: PG-13
Пейринг: Лили Эванс/Джеймс Поттер
Жанр: Драма
Короткий зміст: История жизни Лили Эванс. За идею благодарю автора Korell.
Дисклеймер: Все права принадлежат Дж. К. Роулинг
Прочитать весь фанфик
Оценка: +147
Lada.Gornostaj
Відправлено: Sep 18 2014, 03:26
Offline

Найстрашніша для системи людина - то людина без статусу
*******
Магістр IX
Вигляд: --
Група: Користувачі
Повідомлень: 1072
Користувач №: 86526
Реєстрація: 4-April 14





Знайшла таки час спокійно прочитати великий кавалок повісті. Читала великий шмат - від розділу "Позор" до "Разлука". Знову захоплювалась тим, як Вам, Меланіє, вдається вплітати епізодичні персонажі, котрі явно формують характер головної героїні, без риторики й робити їх такими живими. Характери другого-третього плану напрочуд гарно розкриваються в усьому розмаїтті, для мене всі вони логічні, але без "механіки", є декілька несподіванок, як от провидницькі осяяння у Аліси.
Лілі-Джеймс - ну так, все мусило стати непросто й вибрик Пенні-Черрі цілком харАктерний.
Лілі-Северус - їх відносини розкриті настільки природно й вірогідно для мене, що аж моторошно стає. Від шоку-прозріння до такого собі ниючого фантомного болю за колишньою дружбою - але, природно, без тіні байдужості.І так! Попри всяку там належність до різних партій - ці двоє не змогли (й не зможуть?) переступити через спільне минуле. Чи буде авторка така зла, що кине Лілі-з-Ордену у двобій із Серверусм пізніш - питання з нехорошим присмаком, але воно є.
А от накинута Корелл паралель між відносинами Лілі з Северусом і Дамблдора з Волдемортом мені таки здається трохи надуманою, адже між останніми двома ніколи не було близької дружби.
А ще я вдячна Вам, Меланіє за чудову відповідь на риторику, що оточує мене у реалі. Переважно на питання: "Як можна дозволяти собі жити буденним життям під час війни?" Приблизно так, як Ви написали, виявляється.
Даруйте, не писатиму розлогого відгуку, його Вам, може, й нелегко буде подужати. Але знайте, що Ваша історія - одна з найприродніших і найдостовірніших з прочитаних мною у фанфіках.Як Вам вдається робити її ще й інтригуючою, для мене - загадка :).

^
Мелания Кинешемцева
Відправлено: Sep 18 2014, 04:11
Offline

Ипохондрия
*******
Стать:
Сквиб I
Вигляд: --
Група: Користувачі
Повідомлень: 2175
Користувач №: 78410
Реєстрація: 17-January 13





Спасибо за отзыв и за лестные слова. Наверное, все же реалии Хогвартса не стоит сравнивать с современными нам: все же это изолированное и хорошо защищенное место. Пэтому у ребят есть возможность жить своей жизнью.
Что до Дамблдора: он, как и Лили, сожалеет, что не смог оградить мир от злого человека. Масштабы не сопоставимы, конечно.
^
Lada.Gornostaj
Відправлено: Sep 18 2014, 05:42
Offline

Найстрашніша для системи людина - то людина без статусу
*******
Магістр IX
Вигляд: --
Група: Користувачі
Повідомлень: 1072
Користувач №: 86526
Реєстрація: 4-April 14





Мелания Кинешемцева, щодо реалій школи Гогвортс :), то вона, як показали подальші події, не менш, але й не більш(!!!) захищена від нападу озброєних професіоналів, ніж наша пересічна приватна школа :). Тому можливість ігнорувати війну, до того ж неоголошену фактично, якщо й не однакова з моєю реальністю, то не так вже відрізняється. Я швидше про настрої учнів: від "це не моя війна, пани олігархи чубляться"- і аж до "у такий час непатріотично вивчати програмування/літературу, влаштовувати танці-шманці, читати "ворожі" блоги, а головне - дружити з "не тими людьми". Може Ви й самі не знаєте, наскільки точні є деякі з Ваших діалогів. Так буває.:)


А про Дамблдора й Лілі, я мала на увазі не масштаби (до речі, не такі вже неспіввідносні, бо невідомо, де був би Дамблдор, і чи був би живий у 1990х, якби Лілі не наважилась на жертву у 1981-му?!). Більш те, що попри злу долю й свій вибір Лілі й Северус навіть десь проти власної волі берегли одне одного. НЕ МОГЛИ закреслити роки дружби. А от між Томом і Албусом мені таке помітити не вдалося. Там, у найкращому випадку,сутичка двох людей, абсолютно переконаних у власній правоті й нікчемності й ницості суперника. В тому, що він - Зло. Десь так.
^
Мелания Кинешемцева
Відправлено: Sep 18 2014, 06:00
Offline

Ипохондрия
*******
Стать:
Сквиб I
Вигляд: --
Група: Користувачі
Повідомлень: 2175
Користувач №: 78410
Реєстрація: 17-January 13





В таком смысле да, Лили и Северус все равно прикипели друг к другу, и по крайней мере ему было необходимо её существование. Да и она не так равнодушна к его судьбе, как хочет показать.
^
Лорэлай
Відправлено: Sep 19 2014, 20:39
Offline

тыковка на вдохновении
****
Стать:
Сквиб I
Вигляд: --
Група: Користувачі
Повідомлень: 165
Користувач №: 82522
Реєстрація: 31-July 13





А вот и я!
Очень жаль Джеймса. Смерть родителей в любом случае ужасна, но гибель от рук Пожирателей... После этого последним несдобровать: я уверена, Джеймс возьмется за борьбу с приспешниками Темного Лорда еще сильнее, чем хотел до этого кошмарного происшествия.
Мне очень понятны вот эти мысли Лили:
Цитата
Будничность, с которой студенты рассаживались за столы, поразила и оскорбила до глубины души. Лили почему-то воображала, что вместе с Джеймсом будет горевать весь Хогвартс. Нет, ребята так же здоровались друг с другом, торопились положить себе лучшие куски, радовались отъезду и предстоящим каникулам, ругали учителей за несправедливость. Кто-то даже смеялся.


Действительно, когда происходит подобное, будничность упорно нами отвергается. А мысли в голове: почему земля не разверзлась под ногами? Почему не настал конец света? Хогвартс веселился с Джеймсом, но горевать с ним он не будет.
Нет, я сомневаюсь в том, что Рег и Барти участвовали в убийстве Поттеров. Они просто, как бы жестоко это ни звучало, очень довольны своими старшими товарищами (мальцов, я уверена, до такого дела не допустили бы).
Драматичная зарисовка с Регулусом и Летти. Меня это печалит, уггнетает, травмирует! Как ножом по сердцу :(
Тобиас - молодец, нечего сказать... Отрадный подарочек сыну на выпускной. Отчего он повесился? Неужели от осознания собственной ничтожности? Или из-за понимания, что годы бездарно им прожиты, а впереди из-за помутнения рассудка алкоголем не видно спасительного маячка?
Печальная глава. Но, тем не менее, концовка хороша.
Спасибо!

^
Мелания Кинешемцева
Відправлено: Sep 20 2014, 05:21
Offline

Ипохондрия
*******
Стать:
Сквиб I
Вигляд: --
Група: Користувачі
Повідомлень: 2175
Користувач №: 78410
Реєстрація: 17-January 13





Цитата (Злобная тыква @ Sep 19 2014, 20:39)
А вот и я!
Очень жаль Джеймса. Смерть родителей в любом случае ужасна, но гибель от рук Пожирателей... После этого последним несдобровать: я уверена, Джеймс возьмется за борьбу с приспешниками Темного Лорда еще сильнее, чем хотел до этого кошмарного происшествия.
Мне очень понятны вот эти мысли Лили:

Цитата (Злобная тыква @ Sep 19 2014, 20:39)
Действительно, когда происходит подобное, будничность упорно нами отвергается. А мысли в голове: почему земля не разверзлась под ногами? Почему не настал конец света? Хогвартс веселился с Джеймсом, но горевать с ним он не будет.
Нет, я сомневаюсь в том, что Рег и Барти участвовали в убийстве Поттеров. Они просто, как бы жестоко это ни звучало, очень довольны своими старшими товарищами (мальцов, я уверена, до такого дела не допустили бы).
Драматичная зарисовка с Регулусом и Летти. Меня это печалит, уггнетает, травмирует! Как ножом по сердцу :(
Тобиас - молодец, нечего сказать... Отрадный подарочек сыну на выпускной. Отчего он повесился? Неужели от осознания собственной ничтожности? Или из-за понимания, что годы бездарно им прожиты, а впереди из-за помутнения рассудка алкоголем не видно спасительного маячка?
Печальная глава. Но, тем не менее, концовка хороша.
Спасибо!


Так вот, несправедливо вышло. Пока Джеймс был всем известным "клоуном" - на него обращали имание, о нем говорили. А его горе прошло незамеченным.
Нет, Рег и Барти не участвовали. Физически не могли, все же Годрикова Впадина - не Хогсмид, до которого пешком дойдешь. жаль, что прощание Регулуса и Летиции произвело такое впечатление(.
Отчего кончаются с собой алкоголики? Кто их знает, но в петлю лезут частенько. Ну а сыну в какой-то мере это реально подарок: и ненавистного папаши больше нет, и о жилье по крайней мре больше не надо думать. Он-то приехал просто мамины вещи забрать(. А оказалось, что дом фактически свободен.
^
Korell
Відправлено: Sep 21 2014, 19:36
Offline

Гуру
********
Сквиб I
Вигляд: --
Група: Користувачі
Повідомлень: 4089
Користувач №: 70204
Реєстрація: 1-March 12





Неожиданный поворот! 
Лили взяли на работу можно сказать в самое "пекло". Так сказать, не в полицейскую академию, а клерком в полицейский участок. Что же, Грюм совершенно прав: сначала надо увидеть, прочувствовать все изнутри. Пусть поймет не только романтику, но и изнанку этой работы... В самом деле, многие профессии кажутся в юности романтикой беспробудной, а когда соприкоснешься...

Любопытна реакция Лили: чуть отказа Грюма - сразу "шовинист". (Удивительно: ее ведь никто ни разу по большому счету не упрекнул в том, что она девушка, но у нее очень болезненное восприятие).  почему-то Лили не думает, что Грюм, возможно, заботится о ней самой, хочет ее уберечь от тяжелой и неприятной судьбы. Думаю, когда  она увидила Азкабан, она по-другому оценила заботу Грюма. А, может, и Джеймса.

Кстати, любопытно: кто еще, кроме Дамблдора принимал решения о том, брать или не брать в орден? Крауч?Или Багнольд? Грюм мне почему-то кажется все-таки не магистр ОФ. 

Гестия мне всегда была интересна. Все же от нее веет каким-то теплом, добротой и домашним уютом. Даром, что Гестия - богиня домашнего очага) (Вот умеете Вы одним штрихом дать портрет человека). И как всегда отлично описана Алиса. Она действительно сгусток доброты, но при этом теплый и очень живой. 

Люпин мне не очень понятен. Зачем ему вообще понадобился роман с Мери?

Ну, а Забини - право, не знаю, кого пожалеть. Приговор ему подписан. Знаете, Эльза мне напомнила героиню романа Агаты Кристи "Почему не Эванс?" тоже была девушка с ангельской внешностью, но законченная преступница...
^
Мелания Кинешемцева
Відправлено: Sep 22 2014, 02:17
Offline

Ипохондрия
*******
Стать:
Сквиб I
Вигляд: --
Група: Користувачі
Повідомлень: 2175
Користувач №: 78410
Реєстрація: 17-January 13





Цитата (Korell @ Sep 21 2014, 19:36)
Неожиданный поворот! 
Лили взяли на работу можно сказать в самое "пекло". Так сказать, не в полицейскую академию, а клерком в полицейский участок. Что же, Грюм совершенно прав: сначала надо увидеть, прочувствовать все изнутри. Пусть поймет не только романтику, но и изнанку этой работы... В самом деле, многие профессии кажутся в юности романтикой беспробудной, а когда соприкоснешься...

Любопытна реакция Лили: чуть отказа Грюма - сразу "шовинист". (Удивительно: ее ведь никто ни разу по большому счету не упрекнул в том, что она девушка, но у нее очень болезненное восприятие).  почему-то Лили не думает, что Грюм, возможно, заботится о ней самой, хочет ее уберечь от тяжелой и неприятной судьбы. Думаю, когда  она увидила Азкабан, она по-другому оценила заботу Грюма. А, может, и Джеймса.

Кстати, любопытно: кто еще, кроме Дамблдора принимал решения о том, брать или не брать в орден? Крауч?Или Багнольд? Грюм мне почему-то кажется все-таки не магистр ОФ. 

Гестия мне всегда была интересна. Все же от нее веет каким-то теплом, добротой и домашним уютом. Даром, что Гестия - богиня домашнего очага) (Вот умеете Вы одним штрихом дать портрет человека). И как всегда отлично описана Алиса. Она действительно сгусток доброты, но при этом теплый и очень живой. 

Люпин мне не очень понятен. Зачем ему вообще понадобился роман с Мери?

Ну, а Забини - право, не знаю, кого пожалеть. Приговор ему подписан. Знаете, Эльза мне напомнила героиню романа Агаты Кристи "Почему не Эванс?" тоже была девушка с ангельской внешностью, но законченная преступница...


Болезененная реакция Лили - это уж мой личный пунктик ,который ей рискнула добавить). Дальше она сама все поняла.
Ни Багнольд, ни Крауч в Ордене не состояли. Орден - организация полуподпольная. А вот Грюм состоял. И пи его-то опыте логично, если бы отбор новых бойцов прводил именно он.

Спасибо за теплые слова об Алисе и Гестии. Они здесь - одни из самых положтельных героинь.

Люпину-то роман с Мери был ,в общем, и ни к чему, просто сначлаа не смог отказать девушке, а потом не решался с ней порвать. Интеллигент).

Роман надо будет прочитать).
^
Lada.Gornostaj
Відправлено: Sep 22 2014, 03:36
Offline

Найстрашніша для системи людина - то людина без статусу
*******
Магістр IX
Вигляд: --
Група: Користувачі
Повідомлень: 1072
Користувач №: 86526
Реєстрація: 4-April 14





Йес! Продовження! =sunny=
Робота в аврораті для Лілі, мабуть таки не стала несподіванкою (хоча я чомусь думала, що її запхають десь у цілительську команду або в лабораторію - варити-аналізувати зілля, та то таке, автору видніше :))
Цитата (Korell @ Sep 21 2014, 19:36)
Любопытна реакция Лили: чуть отказа Грюма - сразу "шовинист". (Удивительно: ее ведь никто ни разу по большому счету не упрекнул в том,
Ну, то у Ровлінг так, а у Меланії, якщо я не забула, фактично в цьому її "звинувачує" перший вчитель захисту від темних мистецтв. Такі штуки без сліду не минають.:)
Вчинок Ремуса - логічний знову ж таки, й розв'язка інтрижки, як на мене цілком канонна.(А що він мусить казати: "Даруй мені, люба, та по-перше, я тебе не кохаю, а по-друге, я перевертень?")
Сподобався - короткими чітким штрихами - нарис обстановки в аврораті.Дірборн, з його повним зануренням у справу і відгавкуванням, бо ж втомивсь від усього, як собака - картинка з живого опера
Хочу вкинути дрібну каку від каноніста: нащо Ви так зарані "пришили" Аластору скляне око? (На суді над Кровчем-молодшим він має обидва ока й, здається, неушкоджену ногу) Чи для того як є поважна причина у подальшому сюжеті?

В наступному розділі - Джеймс чарівний :), і хитрющий, і, мабуть таки більш чуйний до настроїв Лілі, ніж дівчина сама б готова визнати.(Бо ж складається таки у мене враження, що Лілі з Петунією Еванс - ще сестри, хай і немає між ними дружби, а от з Петунією Дурсль - вже майже чужі люди)
А що з батьком Лілі? Передчуття якісь чи просто балачки?
Дякую за добрий настрій цього ранку :) й бажаю Вам, Меланіє, не гіршого.
^
Мелания Кинешемцева
Відправлено: Sep 22 2014, 04:29
Offline

Ипохондрия
*******
Стать:
Сквиб I
Вигляд: --
Група: Користувачі
Повідомлень: 2175
Користувач №: 78410
Реєстрація: 17-January 13





Цитата (Lada.Gornostaj @ Sep 22 2014, 03:36)
Йес! Продовження! =sunny=
Робота в аврораті для Лілі, мабуть таки не стала несподіванкою (хоча я чомусь думала, що її запхають десь у цілительську команду або в лабораторію - варити-аналізувати зілля, та то таке, автору видніше :))

Цитата (Lada.Gornostaj @ Sep 22 2014, 03:36)
Ну, то у Ровлінг так, а у Меланії, якщо я не забула, фактично в цьому її "звинувачує" перший вчитель захисту від темних мистецтв. Такі штуки без сліду не минають.:)
Вчинок Ремуса - логічний знову ж таки, й розв'язка інтрижки, як на мене цілком канонна.(А що він мусить казати: "Даруй мені, люба, та по-перше, я тебе не кохаю, а по-друге, я перевертень?")
Сподобався - короткими чітким штрихами - нарис обстановки в аврораті.Дірборн, з його повним зануренням у справу і відгавкуванням, бо ж втомивсь від усього, як собака - картинка з живого опера
Хочу вкинути дрібну каку від каноніста: нащо Ви так зарані "пришили" Аластору скляне око? (На суді над Кровчем-молодшим він має обидва ока й, здається, неушкоджену ногу) Чи для того як є поважна причина у подальшому сюжеті?

В наступному розділі - Джеймс чарівний :), і хитрющий, і, мабуть таки більш чуйний до настроїв Лілі, ніж дівчина сама б готова визнати.(Бо ж складається таки у мене враження, що Лілі з Петунією Еванс - ще сестри, хай і немає між ними дружби, а от з Петунією Дурсль - вже майже чужі люди)
А що з батьком Лілі? Передчуття якісь чи просто балачки?
Дякую за добрий настрій цього ранку :) й бажаю Вам, Меланіє, не гіршого.


Первый учитель ЗоТИ цеплялся к Лили за нежелание думать - а вот четвертый действительно был женоненавистник. Такое в самом деле даром для личности не проходит.
Про стеклянный глаз, увы, мой ляп, появившйися еще в первых главах(. Уже потом узнала, что ему "подарочек" оставил Эван .розье. Но с Розье они так или иначе подерутся. Что до Дирборна, у него не только усталость - у него своя драма.
С отцом Лили... Увидим, но вспомните, что к ноябрю 1981 года ни его, ни Розы уже не было в живых.
^
0 Користувачів переглядають дану тему ( Гостей і Прихованих Користувачів)
Користувачів:

Сторінки: (79)  % « Перша ... 47 48 [49] 50 51 ... Остання » Нова тема

> Швидка відповідь


Показати смайлики у новому вікні |  Увімкнути смайлики |  Увімкнути підпис

 

 



[ Script Execution time: 0.0832 ]   [ 27 queries used ]   [ GZIP ввімкнено ]   [ Time: 14:37:56, 23 Nov 2024 ]





Рейтинг Ролевых Ресурсов - RPG TOP