"Мамам" Марс Хотем

Коли в душі буває скрутно
Коли на серці біль, печаль
Коли навколо ніби людно,
А біля тебе всіх обмАль.

Ніхто із друзів не розрадить,
Бо біль свій не перевести
Словами важко описати
Вони не візьмуть за живе.

Коли немає куди дітись:
У небо, в землю - все одно.
Один ясний промінчик сонця
Проб'ється у твоє вікно.

Впаде на плечі - й біль минає
За руку візьме - біль втече
Думки печальні відганяє
Й любов'ю повниться усе.

І от душа як заспіває
Побачити не важко вже
Що той промінчик - то є мама
Що розуміє геть усе

Їй слів не треба - Погляд й тільки
Бо мама зна, коли дитині скрутно
І з кожним словом мама повертає
Усе чудове у найкраще русло.

Як мама поряд - літо не мина
І восени нізвідки з*явиться весна.
Бо ж мама в серці стільки щастя має!
Мамусю, рідна, ти в мене одна!