Тіна Гальянова. "Ходіння туди й назад."
Кажуть, дебют.
Сподобалось майже все. Хоча мусила призвичаїтись до того, що у цій повісті, мов у казковій рукавичці, сховано дебелу купу історій різного гатунку в усіх значеннях цієї фрази, то так.
Задум твору, як на мене - гарний, витончений, дещо несподіванний і досить таки жорстокий. Паралельно з захопливою історією дівчини-письменниці, що мало не загинула в аварії, розводиться досконалий глумисько над класичною ідеєю "муз і геніїв".Проблема вартості й вартісності натхнення для митця, й цинічний погляд на ті ж самі питання - з, так би мовити, Задзеркалля - світу, де живуть істоти-Творці, котрі "диктують" нашим геніям свої твори. Авторська фантазія може бути названа різними словами, хорошими й поганими, а от слово "банальність" ніхолєри туди не підходить.
Сюжет, для мене в усякому разі, досить несподіванний, мова - розмаїта, переважно цікава й вишукана, але без маніроності й картинності. Словом, сама читала, Вас запрошую :).
Отакоє.