*У кімнаті блимнуло світло, й одного янгола змінив інший. Невисока білявка у темних джинсах кілька секунд уважно дослуховувалась бесіди*
//Ну от, я знову без вводних.//
*Втупилась у постер на стіні*
//Коні, які коні! І як, на Бога, мені вмовляти дівчину не йти на них дивитись?!//
- Джейн, я чудово тебе розумію, - усміхнулась до дівчини, - ця краса варта витрачених грошей... Та подумай, чи варто тратитись до останку? Так, видовище рідкісне, але, вже повір мені, не останнє у твоєму житті. А от курс вишу - справді останній, і це серйозно. Серйозно настільки, що варто подбати про грошовий запас, щоб спокійно довчитися, написати нормальний, а краще хороший диплом і отримати хорошу роботу. Ти ж не збираєшся потім гарувати по 20 годин на добу, водночас пишучи диплом і крутячись на кількох роботах? А саме так тобі доведеться жити, щоб відшкодувати потрачені грошики. І здоров'я тобі це не покращить. Воно тобі треба - нервовий зрив від перенапруження? Яке видовище цього варте?
*Кинула косий погляд на демона*
//Родичі, кажеш, допоможуть... Цікаво, їм уже якусь халепу заплановано, чи це навмання кинуто?//
- І ще, Джейн, я б усе таки посовістилася просити в родичів. Ти ж знаєш, їм гроші з неба не падають, та й свої потреби у них серйозні. Вони, звичайно, позичать тобі грошей, але...
*Янголиця якось розгублено усміхнулась*
//Проблема цієї дівчинки, як то не дивно, в тім, що вона дуже-дуже совісна//
- Ти ж себе знаєш. Не заспокоїшся, поки не повернеш їм усю суму. А для цього доведеться тратити час на роботу,й то не фахову. І в результаті саме тоді, коли твої однокласники вправлятимуться у професійній майстерності, хай і на низькооплачуваних роботах, тобі доведеться шукати заняття, далекі від спеціальності, хоч і грошовиті. А потім пояснювати майбутньому роботодавцеві, якого милого ти після закінчення універу подалась у зовсім іншу галузь і тепер не маєш практики, яку вже має більшість з твого курсу. І кілька років погоджуватись на нижчу оцінку твоїх знань, гіршу репутацію, кінець кінцем на нижчу зарплату, ніж у ровесників.
*Скривилась до дівчини*
- Чи ти все життя збираєшся дивитись на такі видовища з останніх рядів і купувати квитки на останні гроші?
*Обернулась до демониці, кивнула чи то їй, чи то своїм думкам*
- Кажеш, родичі зрозуміють, та не кажеш допоможуть. Добре відпрацьована методика підміни понять, та дуже вже легко її упізнати. Нам, звичайно, - *знов скосила погляд на Джейн,* - та не людям.