Цитата (Mystique @ Jul 7 2014, 16:39) |
Дамблдор покинул бренный мир много раньше Поттера? |
Котрого? Гаррі? Так у мене виникло відчуття, що горокраса у Гаррі Дамблдор запідозрив ще тоді, коли ніхто не знав, що Волдеморт їх сім штук наробив. І перші роки буквально вивчав хлопця, дистанційно й дуже обережно.(Дзеркало Ярцес, тривожні бесіди, напевне ж зі спробами зрозуміти, наскільки глибоко "спить" горокрас, і нарешті, на 5му році навчання цікавий прилад... Такий собі дистанційний енцефалограф, котрий відслідковує якесь "розділення" - чи не розумів Гаррі й Волдеморта?)
Ми весь час товчемось навколо політичного впливу Дамблдора. А забуваємо про те, що він славу цінує не менш за владу. В усякому разі мене сильно зачепила його обмовка про картки з шоколадних жабок. Людина втратила всі посади, опинилась фактично під наглядом, і не думаю, що Амбридж одна там поралась, чи крім Кінгслі нікому було слідкувати... І переймається шоколадними картками :)?! Це більше, ніж жарт, бо сказано зопалу.
І ще раз. Він може скільки завгодно брехати собі, що Дари Смерті його не цікавлять, але проблема смерті й воскресіння чи то безсмертя - так, цікавить, інакше якого біса Дамблдор робив у Фламеля й нащо мав під боком філософський камінь? То ж почувши, що Том Рідль цікавиться горокрасами, міг скільки завгодно лютувати (якщо Том не збрехав), але пустити цю цікавість повз вуха не міг. Цікаво, як давно у нього викрадена Герміоною книгозбірка?
А тепер найвеселіше. Дамблдор цілком слушно завважив, що впливу на Тома Рідля не має жодного, але хіба це завадить цікавитись його досягненнями? І робити припущення, й про те, що Том збирається зробити горокрас (чи то вже зробив). Ще раз повторю, я певна, Дамблдор і не став сто разів наполягати на своїй точці зору щодо горокрасів, один-два рази її висловивши.(Розумному - досить, а дурня не жаль.) Але по "смерті" Тома, що геть і не смерть, знаходить створений у передсмертному натхненні Лілі Еванс ... шедевр, не побоюся цього слова, магічної імпровізації - Гаррі, захищеного чарами (а не лише жертвою!) матері. Людина, що пережила смертельне прокляття! І що, нікому не цікаво, як саме?
І ми знаємо, що Дамблдор вивчав і частково експериментував з цими чарами, розтягнувши їх у часі. Тобто, я вважаю, він намагався зрозуміти їх механізм, спробувати зробити їх досяжними для пересічного чарівника! Хіба це не більш значний крок до безсмертя, ніж усі горокраси Волдеморта разом узяті? А якщо ще якимось побитом вдасться "зростити" розірвану горокрасом душу - адже до весни чи літа 1993 року Дамблдор зеленого поняття не мав, що Волдеморт має інші горокраси, окрім Гаррі!? То ж Дамблдор уже мабуть подумки відміряв собі тисячолітню славу - поки Гаррі Поттер не спустив його з небес на землю, приволікши другого горокраса.
І тоді вже, поламавши всі хатки у більш-менш панічному стані Дамблдор починає метушитись, не завжди здатний передбачити наслідки.
Пошуки горокрасів, як я їх бачу, розпишу пізніше, головне те, що зі смертю Гаррі Дамблдор змирився з двох причин:
- не зміг нічого придумати для "звільнення"
- дуже не хотів, щоб бодай хтось із самостійним мисленням дізнався про те, що Гаррі - горокрас Волдеморта.
І, до речі, на прощання влаштував Гаррі Поттеру таку собі охоронну грамоту з голосу Снейпа. Адже ніхто не наважувався прикінчити хлопця, котрий "для Темного Лорда", як сам Северус Снейп сказав!
Додано через 7 хвилин
Щодо першого року й того, чи був Дамблдор у Міністерстві...
Маю два припущення.
По-перше, у Міністерстві він цілком міг бути, тому, що насправді не чекав зустріти дух Волдеморта деінде, крім голови Гаррі Поттера, й мусив повідомити надійним людям про побачене. Розумієте, до того Дамблдор готувався зустріти хлопчика з горокрасом у голові й міг саме у такому стані тривожного очікування прогавити дивну поведінку Квірела.
По-друге, хто сказав, що дзеркало - не портал? А філософський камінь не лежав увесь час у Дамблдора в кишені - аж доки не знайшлася несподіванно чиста душа, що хотіла захистити камінь :). Підозрюю, Дамблдор може й розраховував на такий поворот, але не вважав його абсолютно й єдино можливим.Отож, відчувши переміщення каменю до сховища, Дамблдор кидає все й чимчикує до Гогвортсу.Далі ми знаємо.
Додано через 8 хвилин
Цитата (Ниси малфой @ Jul 8 2014, 07:03) |
А угробить его Волдеморт не смог бы,у Дамба все под контролем. |
Якось дивно стверджувати таке про людину, котра не змогла впоратись з 1/7 завдання, покладеного на 17-лтнього чаклуна :)
Додано через 13 хвилин
Цитата (Mystique @ Jul 7 2014, 16:39) |
Ой да не верю я, что волшебники не могли почувствовать сильного мага рядом с собой. Это ж уже чересчур будет. |
А я не знаю у світі Ровлінг нічого подібного. :) Чи не занадто буде, якщо чаклуни ще й екстрасенсами будуть? У них там один є, Сибілла Треллоні, підозріла така персона :)