"Біленька"(проза)

У місті Х на вулиці У, у час М, у хвилину Н, відбулися дивні поді.Кішка, яка зазвичай сиділа на трубі біля під"їзду, з диким вереском підлетіла у пвітря й гепнувшись на землю чкурнула до пидїзду.Группа молодиків що у цей час сиділи на тій самій трубі, зареготали.
Виявляеться що одному з хлопців було мало місця і він вирішив попросити кицьку посунутисята чи токішка злякалася його цигарки біля ока, чи то може він був такий страшний, та почуття у них виникли цілком протилежні.
Біла, так звали кицьку, була дуже ображена, понівечені повіки сильно боліли.Вона ще ніколи не відчувала такого болю, навіть коли стрибнула на свіжий асфальт і попекла собі лапи.Сторонній спостерігач, якщо побачив би кішку сильно злякався б.
Попечене око було просто жахливе...Навколо того що називаеться оком шкіра була обсмалена й червона, а саме око вже мало схоже на ту яскраво зелену криницю що завжди причаровувала усіх хто постійно сидів на лавочці бія під"їзду.
Біла завжді любила людей, їй подобалися ці теплі руки що ніжно гладили її, починаючи з гоови й тягнулися по спині й аж до хвостика.Біленьку любили усі, вона була дуже розумна і навіть допомагла спіймати грабіжника, вона просто полізла йому під ноги, а він перечепившись через неї впав.
Можливо як би Біла була звичайню кішкою то може їй і не було б та образливо....
В ранці вона як завжди сиділа біля під"їзду і як завжди дременула від собаки що вийшла з вище згаданого під"їзду.І саме в цей час по дорозі, через яку бігла Біленька, проїжджав автомобіль....
І саме в цей ранок ця гарна й люблча істота залишила цей світ...
Можлива, як би вона помітила машину, то й досі радувала б усіх хто проходив повз неї......