№12 "Як належить…"
Якби все сталось, як належить
I сонцем ты зустрiв мене,
Якби твої церковнi вежi
Стримiли в небо, що ясне;
Якби твою брукiвку рiки
Не омивали дощовi -
То в серцi б ти моїм довiку
Залишив спогади новi…
Та зiпсував мої видiння
Й серпанок вранiшнiй туман,
А зливи часте миготiння
Вразило холодом оман.
Холодним вітром ти жбурлявся
У вічі жменями води,
А громом хижо насміхався,
Мовляв: «припхалася сюди»
Мене ти жалував не дуже,
Хоч я так прагнула у Львів!
Чому ж так, Львове, милий друже,
Мене в собі ти не хотів?
***
Якби все сталось, як належить i
I сонцем ты мене зустрів -
Не був би згадкою лиш нежить,
В нечітких спогадах тих днів…
Нежить - это насморк (прим.автора)