Три Метлы, таверна

Показать описание

Скрыть описание

Опис: На крепкой дубовой двери с амбарным замком, открыв которую, вы попадете в кафе, висит небольшая табличка: с одной стороны написано «закрыто», с другой — «открыто». Также дверь украшает печать с гравировкой «Три метлы».
Все столики находятся в центральном зале.

За столиком в дальнем углу находится лестница, ведущая на второй этаж. Она умело скрыта от посетителей огромной кадкой с каким-то экзотическим растением с большими темно-зелеными листьями. Справа от лестницы расположен камин, над которым на полке находится мешочек с летучим порохом.
Стык потолка и стен украшает виноградная лоза, вокруг которой по вечерам кружат сотни светлячков. Гостевые комнаты не отличаются особой роскошью: пара кроватей у стен, деревянный антикварный шкаф, небольшой письменный стол со стулом у окна, посредине комнаты — серый ковер.

Не нужно забывать и о барной стойке: высокие стулья для посетителей, стойка из красного дерева, бар, до отказа наполненный выпивкой. Здесь клиентов обслуживает обычно сам хозяин заведения.


Логика перемещения между микролокациями:
Парадный вход => Зал => Барная стойка
Парадный вход => Барная стойка => Зал
Барная стойка => Лестница
Лестница => Гостевые комнаты

Ситуація:

На улице справа от входной двери приклеены листовки с портретами разыскиваемых волшебников.

АНТИАППАРАЦИОННЫЕ ЧАРЫ. ДА. ИМЕННО ОНИ. ЭТО ОЗНАЧАЕТ, ЧТО СЮДА НЕЛЬЗЯ АППАРИРОВАТЬ.
И ОТСЮДА, ЦЕНЗУРА, ТОЖЕ.

Модули: Камин №1, Камин №2, Чары Non Translocation.
Сусідні будівлі: Храм Бракосочетаний, Центральная Торговая площадь, Magnifique
Мікролокація: Зал (1-й столик), Парадный вход (Уильям Фаренгар), Зал (2-й столик), Барная стойка (Хасен де Трангерс, Бармен, Фред ), Зал (3-й столик), Зал (4-й столик), Зал (5-й столик), Лестница, Гостевая комната №1, Гостевая комната №2, Гостевая комната №3, Гостевая комната №4, Гостевая комната №5, Подсобка, Зал, Камин (Николас Якобсен)
І'мя хазяїна: Министерство Магии
Поточний мастер гри: Smit
Флуд-контроль: 100

Гостевая комната №5
*Побачивши, як промайнула тінь, Джек призупинився. Він все ще не вирішив питання, як залишити двері замкнутими. Хоча ідея була. Вона навряд чи сподобається власнику кімнати, але все ж краще, ніж залишити двері відчиненими. У кімнаті більш нічого не було цікавого. Хіба що якась монетка блиснула між ним і шафою. Обережно нахилившись, він підняв її и покрутив в руці, роздивившись.*
//Чи вважається це грабунком? хоча..я вже стільки тут взяв, що навряд чи. Можливо, на ці гроші я зроблю щось корисне//
*Монетку, однак, він не став ховати у кишеню. Наблизившись до дверей, хлопець закрив очі і про себе помолився, щоб власник кімнати зараз не йшов по коридору. Молитва була простенька - "хай власник кімнати не йде зараз по коридору, Мерліне!", однак додала йому чимало впевненості. Відчинивши двері, він спокійно вийшов у коридор, оглянувши його, дістав паличку та доторкнувся нею до ручки дверей, тихо вимовив.*
- Colloportus!
Маг. атака

Гостевая комната №1
//Пронесло//
*Коридор був порожній. Джек почув чавкаючий звук - отже двері замкнулись. І нічого, що їх міг відкрити навіть школяр - двері були зачинені і це стане несподіванкою для господаря. Повільно хлопець промайнув коридор, дістаючи двері від своєї кімнати. Тепер потрібно було перевдягтись. Або не потрібно було, але дуже хотілось. Замок клацнул і він штовхнув двері, щоб увійти всередину. Закривши за собою двері, хлопець знову з полегшенням зітхнув. Це не свиснути щось з кабінету міссіс Фелпс з Шерман. Це вже набаго серйозніша справа.*
//їдь у Ґогсмід, казали вони. Буде весело, казали вони//
*Він зняв мантію і поклав її на крісло, а сам плюхнувся на ліжко. Попереду його чекав довгий день, а єдиним бажанням було ось так лежати і нічого не робити. Але він так не вмів.*
//цікаво, Пейн хоч вислухає?//
*Він подивився на праву руку. Браслет стеження ледь помітно сяяв на руці зеленим кольором. Гарне нагадування, що ввечері потрібно з'явитися у Міністерство.*
//напевно, Пауерс буде рада//
*Блондин повернув голову в іншу сторону і подивився на циферблат годинника. Скоро вже наступить друга година. Як то кажуть ірландці "Час рухати дупцею". Стівенс знову повернув голову і почав дивитись у стелю. На білій фарбі він почав думками вимальовувати схему останніх подій. Трохи пізніше, коли він матиме більше інформації, він намалює її у блокнот. А поки чарівник грався у детектива, шукаючи зв'язок між людьми і подіями. І не знаходив його.*
//трясця твоїй матері, Дев, ти займаєшся дурницям. Я знаю, я це вмію//
*Переборовши бажання заснути, Джек піднявся з ліжка і підійшов до рюкзаку. Покопирсавшись трохи, він дістав звідти чорну футболку з надписом "Red Devils" червоним кольором, пару чистих панчох, чисті труси і закрив рюкзак. Переодягшись у свіжий одяг і старі джинси, він перевірив наявність нових речей у мантії, накинув її і вийшов з кімнати. Замкнувши двері на замок, Джек ще на декілька секунд втупився у двері. Якась думка промайнула у його голові. Було цікаво, де зараз Іл і з ким. Можливо, з тим хлопцем, на якого накинувся Оффенбах. Якщо так, вона може знати доволі цікаві факти. Але Іл була не тут і знайти її було дуже важко. Тому хлопець повернувся до сходів і пішов.*


Перешел из Гостевая комната №5

Лестница
*На сходах він знову побачив хлопця, якого бачив раніше. Схоже, він або не спішив кудись, або вже повертався. Хоча на данний момент він просто стояв*
//Сподіваюсь, не він у я кімнаті мешкає//
*Розминувшись з ним на сходах, Джек спустився до барної стійки. В світі магії був один недолік - магія блокувала маглівську техніку, тому годі й казати про плеери, за допомогою яких можна було б слухати музику. А цього бувало невистачало. Звичайно, за допомогою дуже тонких маніпуляцій можливо було зробити з маглівського пристрою магічний, але це точно не його рівень володіння магії. До того ж, тут майже не було розеток. Або взагалі не було.*
//Та й вдома він не працював. Лише коли відходиш від будинку один, без Зера, на велику відстань, працює більш-меньш.//
*Підійшовши до барної стійки, Стівенс зловив момент, коли бармен відповів дівчині і швидко вліз.*
- Все і силі, містере бармен. Якщо побачите містера і містера Оффенбахів або дівчину з різним кольором очей на ім'я Ілірія, скажіть хай знайдуть мене.
*Чаклун дістав гаманць і поклав 20 галлеонів на барну стійку.*
- Гарного дня вам.
*І кинувши погляд на снідаючу чи обідаючу дівчину, блондин повернувся до дверей і пройшов скрізь зал, не намагаючись навіть привернути увагу Шейра, відкрив парадні двері і вийшов. За мить після цього почувся звук апарації*
Перешел из Гостевая комната №1

Барная стойка
- Прекрасно! *жизнерадостно воскликнула девушка. Кажется, теперь у нее было жилье. Белла отложила столовые приборы, вытерла рот и руки салфеткой и полезла в свой рюкзак за галлеонами. Чего только не было в этом рюкзаке...
//Ах, вот он где!//
*Девушка достала желанный мешочек и, отсчитав 100 монет, протянула их бармену. Мешочек с монетками девушка пока не стала убирать, решив оплатить и еду тоже.*
- А сколько я должна за всю эту вкусноту?

Барная стойка
- 20 галлеонов. Вот ваш ключ. Комната номер три. Ваше имя?
*Он положил ключ с номерком на стойку, ручкой готовясь вписать имя нового клиента*

Барная стойка
*Отсчитав нужную сумму девушка выложила монеты на стол, убрала мешочек обратно в рюкзак и повесила его на спинку барного стула.*
- Белла Кларк. Много посетителей в гостинице? *ей было интересно будут ли у неё соседи, может удасться завести новых друзей или...*
//Черт! Точно!//
- А вы не подскажите нужны где-то в Хогсмиде работники?

Барная стойка
- Как раз вы заняли последнюю комнату, кажется. Белла Кларк, так и запишем
*Бармен записал фамилию в нужную строчку и не отрываясь, продолжал отвечать.*
- Вам лучше посмотреть в Пророке об этом. Но, как я слышал, министерство вербует авроров, оно и не удивительно..

Барная стойка
//Нееет... Авроры это не то... Какой из меня аврор?//
*Девушка тяжело вздохнула, такая профессия была ей не по зубам, тем более Белла никогда не хотела ввязываться в министерство. Ей больше нравилась спокойная, размеренная жизнь, поэтому Бела и выбрала Хогсмид. Последним местом Ее нахождения был не спящий Нью-Йорк и ей захотелось спокойствия и тишины в городке поменьше, конечно, увидев лужу крови посреди площади девушка удивилась, но ей не хотелось об этом думать сегодня.*
- Не думаю, что мне это подходит, но спасибо за информацию. Кстати, у Вас случайно не будет лишней газетки?
*Ответила девушка и улыбнулась, но печаль взяла своё, поэтому улыбка выдалась какой-то безрадостной и Белла решила спрятать ее за кружкой остывшего чая, отодвинув тарелку в сторону.*