3 негативных вещей.

1. Я знову звільнилась з роботи. Щось не везе мені в цьому плані і я ніяк не можу знайти собі місця.
2. Вже давно не відчуваю сильних емоцій. Там, де я мала б сильно радіти - відчуваю лише відголосок позитивних емоцій. Так само і з поганими - головою розумію, що- п-ь, а в душі пустота.
3. Сильно втомлююсь від людей. Не можу довго з кимось спілкуватись, через деякий час просто виникає бажання звалити додому. Через це агрессую і, можливо, ображаю цим своїх людей.

Написала погане слово і повідомлення певно полетіло в премод(

1. Від свого дня народження я сподівалась відчути більше емоцій, але вже як є. Дякую ЗСУ, що я взагалі змогла спокійно святкувати.
2. Все ще не можу нормалізувати свій графік дня. Через цю погоду постійно хочеться спати вдень, а вночі потім не можу заснути.
3. Вдома безлад і мені страшно лінь щось із ним робити.

Юланна, скоріш за все, це не лінь, а виснаження. Будуть сили - наведеш лад, а поки бережи себе!

1.Знов обіцяють ураган, торнадо, шторм та погодний апоколипсіс. В нас ще від минулого де-інде гілки, а то й цілі стовбури валяються, та в області тільки-но світло полагодили.
2. Нічого не встигаю. Намагаюся контролювати, куди пропадає час, начебто, ніде надовго не зависаю, але все одно нічого не встигаю.
3. Ресторан, де тогоріччя замовляли страви на Новий рік, викатили таку ціну, що, мабуть, доведеться відмовитися іабо шукати щось дешевше, або готувати самим.

1. Та зараза, яку я принесла додому, вже розповзлась по всім іншим. Вже з повним набором симптомів, тільки, на відміну від мене, запахи ще відчувають. Вангую, що ненадовго.

2. Під час першого ковіду втрата запахів і смаків мене обійшла, тут вона є, але максимально дивна. Тим, що вибіркова, я можу відчувати частину запахів гелів для душу і доглядової косметики, а іншу - взагалі мимо. З їжею те саме. Найепічнішим був момент, коли я у своєму улюбленому льодянику солодку його частину не відчувала, зате кислу - від усієї душі, і бублик зі смаком трави теж дуже порадував.

3. Всесвіт точно дивиться, як я намагаюсь маленькими крочками налагодити своє життя і відверто рже з мене. Так, що коліна вже підкошуються рже. Все, над чим я працювала майже 5 місяців, можна перекреслити і починати заново.

1. Несмотря на то, что нам уже лучше, все равно каждую ночь у нас с парнем чемпионат по храпу. Нос сам дышать отказывается. Дам ему еще недельку и все, опяь слазить с каплей, просто "предвкушаю".

2. Когда на неделе еще в состоянии нестояния выходила на улицу (я из всей семьи хотя бы на ногах стояла), удивляло поведение людей. В аптеке и магазине надела маску (орнула с того, как запотевают очки, за этим вообще не скучаю), как то не хотелось свою заразу расчихивать на остальных. Да и в принципе старалась держаться от людей подальше. В магазине отходила в дальние углы от лдишек подальше, а они за мной. Как будто медо им намазано возле девушки в маске. Было максимально странно.

3. Все выходные была отвратительная погода - дождь при лежащем снеге, что сразу превразало дорогу в каток. Я вчера высунулась на улицу за посылкой, думала, хоть кружок вокруг района сделаю, но меня хватило до середины соседнего дома, где я чуть не навернулась и развернулась назад. Опять все выходные взаперти.

Arlen Lhermitte, дякую за підтримку) вже знайшли де будете святкувати новий рік?

1. Вуличний сракопад взагалі не надихає виходити на вулицю, оце подивишся в вікно на погоду і хочеться лише лежати під теплою ковдрою.
2. З віком стала дуже боязливою і мені це не подобається. Раніше могла спокійно змінювати роботи, переїжджати кудись, робити якусь фігню, а зараз мільйон думок по типу «варто чи ні», «робити чи ну його нафіг».
3. Тривоги кожної ночі бісять мою тривожність. Завдяки ППО можна спати спокійно, але ж ніколи не знаєш що робиться в головах свиномордих і до чого вони додумаються.

Юланна, дома скоріш за все. Ми й не планували до ресторану, їжу звідти замовити хотіли. Але вони там не лише ціну задрали, але й діставку відмінили, тож однозначно ні. Нічого, воно й накраще.

У вас ожеледиця? В нас вже від снігу навіть споминів не лишилося.

Обачність - не найгірша риса. Та й чим старше становимося, тим більше є що втрачувати і тим важче все починати спочатку, тож мусимо все зважувати та переважувати.

Оце так(( В моєму районі хоч не так чутно, а сирена зараз, коли вікна наглухо, майже не долітає, але все одно напрягає. Щоб їм, тварюкам, спати так, як нам - під завивання сирен, розриви та стрілянину..

Arlen Lhermitte, таак, в нас останній тиждень прям зима зима. Зараз хоч трохи розчистили, а в перші дні все було засипано снігом. Мені здається, що в травмпункті побільшало відвідувачів.

Я ніби розумію, але іноді це дуже заважає(

В нас тепер виє тільки на початку і після відбою, то стало трохи легше.

Деякі їхні міста відчувають таке час від часу, але занадто мало щоб реально зрозуміти

1. Всі намагання привести ніс та і весь організм до ладу після ковіду не мають жодних успіхів. Почала вже намагатись злазити з крапель по схемі, якою користувалась кілька місяців тому, але толку поки ноль. На тижні ледве кілька разів вибралась по сходах нагору, далі стояла і хекала. Вчора забула краплі на прогулянку, і ледве повзла навіть не під гірку, а по прямій, бо дихати не було чим. Коли вже та ковідла мене відпустить.

2. Десь з місяць тому помітили, що біля дому стала гучніше волати сирена. Спочатку подумали, що на приміщенні школи, в яку якраз пішли діти повісили (того року вона не прауювала), але все виявилось цікавіше. Наші дорогі комунальники замінили на стадіоні один єдиний ліхтар (всі інші - старі) і причепили на нього сирену. Майже напроти нашого вікна, і це на 7 поверсі. Коли вікно відкрите, у тебе в душі наче все перевертається від цього звуку.

3. Роботи знову непочатий край. Я, чесно, хз як це розгрібати вже, але тут були запити, що студенти хочуть індивідуально позайматись саме зі мною, то якось і не відмовишься. Але тиждень на мене чекає... цікавий.