Старшая палочка, Неужели конец?

ну тогда, как вы писали выше, палочка должна была перейти лорду

Но она перешла к Альбусу. Как — я не знаю, хотя предположение высказал.

на счет кровности - это уж сильно притянуто)

боя не было, но тут хоть немного логично. Как бы предыдущего хозяина больше нет.

тогда, по сути, в момент, когда её украл Гриндевальд, она потеряла свою силу. предыдущий хозяин жив.

Главное условие перехода — насильное присвоение палочки(любой, при этом все палочки, принадлежавшие побеждённому, признают нового владельца), неважно каким способом. Гарри насильно присвоил палочку Малфоя себе(отобрал). Малфою ничто не мешало отобрать обратно, но что ж поделать.

Нет, Лорд опоздал. Если бы он разоружил Малфоя, палочка была бы его. А так Дамба разоружил Малфой. Палочка признала хозяином Малфоя.
Додано через хвилину

Но Дамблдора, победившего Гриндевальда, каким-то образом признала. Значит, она должна была до этого признавать хозяином Гриндевальда.

Лорда бы она слушалась, если бы она не принадлежала Гриндевальду. Но опять же, если она принадлежала Гриндевальду, как его победил Дамбик?

а как можно победить непобедимую палочку?) Хотя может Дамблдор ее и выхватил или еще что то. В общем мутно.

В этом и заковыка. Я предположил другой способ передачи, но подтвердить, понятное дело, не могу.

Взагалі цікаве питання про передачу. З одного боку, Дамблдор пише, що Паличка "багато разів була переможена", й тут я йому вірю. З іншого, крадена чи відібрана силою вона ніби то "скидає свій заряд", тобто Волдеморт володів паличкою незаконно, то вона хоч і працює, але на рівні "його звичайних чарів". Але, як належить правильним запроданцям, схиляється перед силою наступного переможця й "вмикає повну потужність".
З передачею від Геллерта до Албуса - якщо Геллерт все ж мав до Дамблдора якісь почуття, бодай глибоке відчуття провини перед ним, і дозволив себе перемогти у поєдинку, то передача "законна", бо Гріндельвельд виявив слабкість.
Чи був насправді Гарі володарем Палички на момент поєдинку з Волдемортом? А не знаю. Маю підозру, що Дамблдор навчив хлопа блефувати і взагалі на його уроках вони з Поттером більше у покер грали, ніж справу просували :). І Волдеморт сам начаклував власний програш... просто повіривши у нього і схибивши, посилаючи своє улюблене прокляття. А як не повірити? Дітиська голіруч понищили усі горокраси - так це виглядало з точки зору ошелешеного Волдеморта. Та ще й втирають, що найкорисніший його слуга, Северус Снейп, до самого свого скону служив Дамблдору. А народець слухає, а дехто вірить, та й як не вірити, як він, зараза, щойно був здох, тепер от воскрес, і півдня не минуло... Тоді як Темному Лордові на це близько дванадцяти років знадобилось... Звичайно, Волдеморт не міг повірити у те, що Поттер (хай і на Дамблдора помножений, і Снейпом підстрахований) - кращий за нього маг, легше повірити у надприродний кунштюк Старшої Палички.
А вже "лікування" власної палички Гарі проводить як повноправний володар. Старша Паличка здалася на милість переможця.
Втім, якщо мене з цією ідеєю пошлють до "божевільних теорій", не надто сильно ображусь. Але не скажу, що ця думка обгрунтована слабкіше, ніж думка про передачу кровним родичам.

Будьте добры, растолкуйте или начиркайте мне, пожалуйста, схему самоуничтожения Риддла в 7 книге от зеленого луча.