Станция "Хогсмид", Стартовая Локация

Показать описание

Скрыть описание

Опис: : старая железнодорожная станция появилась в Хогсмиде практически сразу после основания поселения. Сначала туда прибывали кареты и дилижансы, а позже стали приходить и поезда. Несколько раз в году она заполняется шумом и гамом прибывших на учебу в Хогвартс студентов. В остальное же время сюда прибывают те, кто по тем или иным причинам решил поселиться в Хогсмиде. Вдоль выложенных каменными плитами длинных платформ, тянутся одно- и двухэтажные здания станции. Серый кирпич стен в некоторых местах успел покрыться лишайником. Но красная черепица крыш и несколько выведенных каминных труб выглядят совсем новыми — их явно недавно ремонтировали. Скучный пейзаж платформ оживляют длинные красные скамьи и аккуратные круглые клумбы с яркими цветами. В вечернее время платформы освещаются магическими светильниками. Днем красные фонарные столбы хорошо видны на всех четырех платформах.
У левого края платформы под номером один, находится небольшое двухэтажное здание с глядящим прямо на железнодорожные пути эркером. Кованая дверь на первом этаже ведет в камеру хранения. Большая комната со светло-желтыми стенами и белым плиточным полом вся заставлена деревянными и металлическими стеллажами. Именно здесь хранится багаж хогсмидских пассажиров. Несколько вежливых домовых эльфов ловко управляются с багажом, лавируя между многочисленными полками и чемоданами. Они не только сортируют и отправляют багаж школьников в Хогвартс, но и могут помочь отыскать утерянную вещь. При этом они точно не станут ругать забывчивого мага за рассеянность. Длинный узкий коридор справа от камеры хранения ведет к скрипучей деревянной лестнице на второй этаж. Ее перила выглядят так, точно об них неоднократно точила когти дюжина книзлов. Поднявшись на второй этаж, можно попасть в административную часть станции. В пяти просторных кабинетах работают ее сотрудники. Из кабинета в кабинет нередко летают служебные записки. Прямо на стенах коридора висят разнообразные сметы и графики, расцвеченные с помощью магии. В самом конце коридора находится кабинет начальника станции. Стены, обшитые деревянными панелями, украшены несколькими чертежами станции и колдографией несущегося на всех парах «Хогвартс-экспресса». Добротный дубовый стол завален пергаментами. Створки стоящего в углу шкафа наглухо запечатаны магией.
В правой части все той же платформы находится небольшое одноэтажное здание. Именно в нем располагаются две билетные кассы. За высокими деревянными перегородками сидят сотрудницы станции, готовые продать билет в любую точку магической Британии и мира.
Для того чтобы попасть к другим платформам, придется перейти по длинному красному мосту над железнодорожными путями. Конечно, можно пройти и прямо по путям, но за такое поведение сотрудники станции потребуют штраф в размере 100 галлеонов. Так что лучше и безопаснее потратить насколько лишних минут, и пройти по мосту. Тем более что замысловатый узор перил обычно привлекает внимание тех, кто впервые попал в Хогсмид.
В приземистом одноэтажном здании на этой стороне платформы находится зал ожидания. Просторный и светлый, он оборудован множеством мягких бордовых кресел. В начале каждого ряда стоит небольшая металлическая подставка для газет и журналов. Обычно тут можно найти последний выпуск "Ежедневного пророка", а иногда и более старые.
Красивый бронзовый канделябр с сотней свечей освещает помещение в вечерние часы. Отсветы крохотных язычков пламени на пестрой мозаике пола выглядят впечатляюще. В центре зала стоит большой информационный стенд. Его магия позволяет всем присутствующим увидеть не только дату и время отправления поезда, но и его номер, платформу, а также маршрут. Коснувшись волшебной палочкой стенда и внятно сформулировав вопрос, можно получить подробную информацию.
Фасад приземистого здания зала ожидания выходит прямо на небольшую станционную площадь. Под самой его крышей висят большие механические часы, указывающие точное время. У самого входа на станцию стоит длинная красная скамья, точно такая же, как на платформе. Чуть поодаль находится круглая клумба. Маленькая пристанционная площадь плавно перетекает в площадь им. Кседа Кседфорда и сливается с ней.

Ситуація:

Вокзал был восстановлен усилием Министерства Магии.
Пассажиры теперь путешествуют только с ручной кладью.
Основной багаж осматривается и доставляется отдельным составом в целях безопасности. Его можно подождать на вокзале либо багаж доставят, куда будет удобно пассажиру.

Сусідні будівлі: Центральная Торговая площадь
Мікролокація: Платформа №1 (Рональд МакБрайд), Платформа №2, Платформа №3, Платформа №4, Билетная касса, Камера хранения, Зал ожидания, Информационный стенд, Мост над путями, Площадь возле станции, Лестница, Административная часть (кабинеты №№ 1-5), Кабинет №1. Начальник станции, Кабинет №3. Начальник Охраны, Поезд, Медпункт
Поточний мастер гри: Asdanta

Зал ожидания
...
Проницательность — 5

Зал ожидания
*Здається, слова Еллорен про вівцю і справді повернули жунці слабку надію: її плечі, що були напружені до межі, нарешті трохи опустилися, а вуста під вуаллю здригнулися у слабкій, майже непомітній посмішці вдячності .*

— Яка зворушлива історія, місс Найтвуд... Мрійлива вівця. Хотіла б я, щоб і Сирник просто вирішив десь подрімати.
*Прошепотіла вона, і в її погляді вперше з’явилася крихта тепла.*
— Ви маєте рацію. Надія — це те, що ми повинні берегти, особливо коли навколо стає... похмуро.

*Почувши запитання про ласощі, пані швидко відкрила свою маленьку сумочку, і Еллорен почула всередині приглушений дзвін металевих речей — мабуть, пудрениці чи якогось флакона.*

— О, звісно! Як я могла забути... Я завжди ношу це для нього.
*Вона витягла невеликий фіолетовий мішечок, перев'язаний такою ж ниткою.*
— Це курага в кориці. Він дуже її... Любив.

*Вона простягнула мішечок дівчині, яка навіть через плотну тканину могла відчути тонкий, солодкий аромат.*

— Тільки будьте обережні, він може бути боязливим, коли навкруги шумно і багато людей.

Зал ожидания
*Еллорен уважно слухала мадам Тінкл, а коли та запрапонувала мішечок з смаколиками — вдячно прийняла його.*
— Який незвичний смак у вашого песика. Дуже дякую вам за допомогу. У нас обмаль часу, тому потрібно поспішати. Я обіцяю вам повернутись разом з Сирником як змога скоріше!
*Дівчина помахала пані рукою та швидкою ходою знову вирішила обійти залу. Цього разу вона обрала іншу тактику. Чаклунка обрала найтихіший з куточків зали та розклала в ньому декілька шматочків духм'яної кураги. Решту вона лишила у мішечку на випадок, якщо песик потрапить хоча б у поле зору. Після чого вона відійшла на, як їй здавалося, безпечну відстань та стала спостерігати за свого роду пасткою для песика.*
//Такий собі план, але кращого вже не буде,тож треба вірити, що це спрацює. Будь ласка, Сирнику, покажись хоч трошки. А головне — лишайся живим і неушкодженим.//
*На цьому думки Еллорен замовкли, оскільки вона намагалась прислухатись лише до навколишнього світу, в надії почути хоча б дзвенькіт дзвіночка з ошийника шпіца, якщо "пастку" Сирник проігнорує.*
Внимательность — 1
Слух — 6

Зал ожидания
— До зустрічі.
*Помахавши дівчині навзаєм, леді в капелюшку трохи прикрила очі, можливо щоб менше хвилюватись.*

---

*Тим часом, песика не було ніде видно, або чутно. Навіть більше - варто було Еллорен спробувати дослухатись до зали, як хтось в кутку, вмостившись на валізах, дістав стару гітару і з безтурботністю вдарив по струнах, не дуже приємним голосом проспівавши.*

Забудьте всі жалі старі, настаав чудоовий час!
Яскраве сонце у дворі вітає нині нааас.

*Голос співака — чи то мандрівного мага, чи то просто втомленого пасажира — розлився приміщенням, ехом резонуючи зі стінами і змушуючи людей мимоволі підіймати очі від газет.*

Зал ожидания
*Почувши звуки гітари та звуки пісні, дівчина ледве не підстрибнула. Трохи вилаявшись собі під носа, вона вирішила продовжувати пошуки деінде.*
//У цьому шумі Сирник точно не вийде до приманки, потрібно рухатись далі. До колій він, навряд, пішов би, оскільки потяги видають доволі гучні звуки. Спробую оглянути ось цю невеличку площу коло станції. Якщо і там його немає, побіжу до адміністративних будівель.//
*Еллорен впевнено закрокувала у бік виходу з зали очікування.*

Площадь возле станции
*Еллорен вийшла з приміщення зали очікування та стала оглядатись довкала. Очі чаклунки трохи відвикли від яскравого сонячного світла, тож вона приклала долоню до чола, щоб прикитись від променів. Площа була невелика, тож вона могла оглянути все досить швидко: ось її очі вивчають лавку та квіти, що виринають з клумби у центрі.*
//Тут наче трохи тихіше, потрібно спробувати його погукати.//
— Сирнику-зайчику, іди до мене!
//Будь ласочка//
*Дівчина стала повільно обходити площу, не пропускаючи жодного сантиметру. Ось вона розглядає землю під кожним кущиком та заглядує під лавку.*


Поиск — 16
Внимательность — 13

Перешел из Зал ожидания

Площадь возле станции
Пошук доволі високий ) Добре.
1-10 дівчина знайшла собачку
11-16 дівчина знайшла сліди перебування
17-20 щось менш релевантне
В интервале от 1 до 20 выпало значение 2

Площадь возле станции

Площадь возле станции
*Щойно дівчина опустила голову під лавку, як побачила металеву клітку з чимось золотавим всередині. Щойно сонячне проміння трохи освітилу темноту клітки, вона побачила, що всередині лежить песик з дзвіночком на ошийнику. Еллорен затамувала подих від здивування та шоку, які вона відчула знайшовши песика.*
//Матінко, це ж Сирник... Хто це з ним зробив?... Однак, не має часу роздумувати над цим питанням, потрібно спробувати витягти його звідси.//
*Дівчина встала на коліна перед кліткою та почала копирсатись з зачіпкою, намагаючись відкрити її за допомогою пальців на нігтів. Коли вона зрозуміла, що защіпка не піддається так легко, вона витягла з сумочки перо, яким до цього робила нотатки, та спробувала підчепити защіпку ним.*

Ловкость рук — 8

Площадь возле станции
*Спроби дівчини були марними, а час невпинно спливав.*
//Прокляття... Защіпка зовсім не хоче піддаватись мені. Можливо, простіше витягти усю клітку та віднести її до мадам Тінкл. Разом ми зможемо щось придумати//
*Еллорен вхопилась обома руками за прути клітки та потягнула з усих сил. Це було помилкою, оскільки клітка легко вилетіла зі своєї схованки, що смусило дівчину впасти на спину. Однак руки вона не розстискала та міцно тримала ними клітку з Сирником. Чаклунка поставила клітку на лавку, щоб зітряхнути бруд з одягу та просунути шматочок кураги з корицею до песика.*
//Сподіваюсь, що це цого заспокоїть.//
*Після чого дівчина міцно обхопила свій трофей та понесла його до зали очікування, де на них чекала мадам Тінкл.*