|
|
|
|
Гаррі Поттер і чарівний форум → Творчі форуми та форуми на інших → Інститут розвитку української мови та літератури| Сторінки: (6) # 1 2 [3] 4 5 ... Остання » ( Перейти до першого непрочитаного повідомлення ) | Нова тема |
гитик  |
Відправлено: Oct 9 2014, 02:04
|
Offline
NOTRE JOUR VIENDRA  Великий магістр XI Вигляд:  Група: Користувачі Повідомлень: 5462 Користувач №: 77316 Реєстрація: 8-December 12  |
Ліна Костенко СОЛЬФЕДЖIО Старий маестро з добрими руками, котрий гуманно причинив балкон, – на весь квартал з вікна його роками лунає писк майбутніх примадонн. Сольфеджіо, сольфеджіо!.. Октави... колоратура... опера... вокал... Взискуйте слуху, слуху, а не слави! Нічого, звик. Усе життя звикав. Вони приходять, гарні і негарні. До ваших послуг. Мріяла давно. Талант... мистецтво... Боже, є книгарні, театри, спорт, ну, зрештою, кіно! Усі пищать. Усі вони сопрано. Усі співати хочуть Баттерфляй. Він каже: – Згодом. Зараз іще рано. – А верещать – хоч вуха затуляй. Він каже: – Потім. Це ще перші кроки. – Він за урок чорніє, як земля. Нічого. Справно платять за уроки. Він репетитор. Репетуйте. Ля! На сто одна. Це, зрештою, природно. О Маргарити кольору бордо. Натхнення? Що ви? Зараз це не модно. Цікаво, як співала Віардо? Що ви сказали? «ТОска»? Тоська. Так, Пуччіні. Аїда? Ні. Безсоння. Люмінал. Вам не дано. Пояснювать? Причини?! В кордебалет. В кафе. У персонал!!! Десь люди, певно, затикають вуха. Ну, так, звичайно, грюкнуло вікно. О Боже мій, ні голосу, ні слуху... Ля, ля! Не сі, а ля!.. А, все одно. |
|
|
| Lada.Gornostaj |
Відправлено: Oct 30 2014, 06:07
|
Offline
Найстрашніша для системи людина - то людина без статусу Магістр IX Вигляд: -- Група: Користувачі Повідомлень: 1072 Користувач №: 86526 Реєстрація: 4-April 14 |
Володимир Самійленко ДІЯЧ Я працюю ввесь вік для народу (Якщо маю вигоду). Полягти я для його готовий (На перині пуховій). Я - підпора громадського ладу (Поки маю я владу). Людям силу даю тільки певним (Небожатам і кревним). Всіх караю лихих і нечистих (Ворогів особистих). Я митець на закони державні (Переписую давні). Для проектів меткі в мене руки (Без помоги науки). На війні ж я сміліший за Ґонту (Тільки б далі від фронту...). 1919 © Володимир Самійленко Класика, мать його, невмируща... часом, то й на жаль. |
|
|
| гитик |
Відправлено: Nov 24 2014, 17:40
|
|
Offline
NOTRE JOUR VIENDRA Великий магістр XI Вигляд: Група: Користувачі Повідомлень: 5462 Користувач №: 77316 Реєстрація: 8-December 12 |
Там, за містом, понад шляхом битим, По гарячім каменистім полі Йде дівча татарськеє вродливе, Молоденьке, ще ґуля по волі. На чорнявій сміливій голівці Червоніє шапочка маленька, Вид смуглявий ледве прикриває Шовком шитая чадра біленька. То закриє личко, то відкриє, – А очиці, наче блискавиці, Так і грають з-попід брівок темних! Що за погляд в сеї чарівниці! |
|
|
| Ozuna |
Відправлено: Jul 3 2015, 07:33
|
|
Offline Новичок Група: Користувачі Повідомлень: 6 Користувач №: 91460 Реєстрація: 3-July 15 |
*** у тамбурі грає тамбурин значить їдуть додому неформали попри певну відсутність рим їх ще досі приймають вокзали де можна вживати алкоголь ховати голос ховати волосся у капюшони грати на гітарі давати цигарки циганам спати у спальниках тож поруч нікого нема тільки в тамбурі грає тамбурин і я курю з неформалами попри певну відсутність рим вони вийдуть у Волочиську і це не може не подобатися Григорій Семенчук, із поетичної збірки «MOREвіршів і пісень»«MOREвіршів і пісень» |
|
|
| Ваша демонічність |
Відправлено: Apr 20 2020, 21:34
|
Offline
Останній ворог викритий - смерть! Стать:  Чародій VI Вигляд: -- Група: Користувачі Повідомлень: 1489 Користувач №: 33283 Реєстрація: 22-October 07 |
Бандуристе, орле сизий, Добре тобі, брате, Маєш крила, маєш силу, Є коли літати. Тепер летиш в Україну, Тебе виглядають. Полетів би за тобою, Та хто привітає? Я й тут чужий, одинокий, І на Україні Я сирота, мій голубе, Як і на чужині. Чого ж серце б’ється, рветься? Я там одинокий. Одинокий... А Украйна! А степи широкі! Там повіє буйнесенький, Як брат заговорить, Там в широкім полі воля, Там синєє море Виграває, хвалить Бога, Тугу розганяє, Там могили з буйним вітром В степу розмовляють Розмовляють сумуючи, Отака їх мова: «Було колись — минулося, Не вернеться знову». Полетів би, послухав би, Заплакав би з ними. Та ба, доля приборкала Меж людьми чужими. Т.Г.Шевченко Додам відео пісні на дані слова. https://youtu.be/0DclqGYwDE0 |
|
|
| Вик |
Відправлено: Apr 24 2020, 14:24
|
Offline
Money is a glory Стать: Архімагістр VIII Вигляд:  Група: Адміністратори Повідомлень: 5635 Користувач №: 27931 Реєстрація: 10-April 07 |
Така, як ти Чи знаєш ти, Як сильно в душу б’є безжальний дощ? Так, ніби він завжди чекав лише мене. А, як болить зимовий спокій нашого вікна Ніжно пастельний, як і твій улюблений Моне. Така, як ти Буває раз на все життя, І то із неба. Така, як ти Один лиш раз на все життя, Не вистачає каяття, Коли без тебе я. Забути все, здається, я б ніколи не зумів, Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі І погляд твій, він вартий більше, ніж мільйони слів Вічно далеких, як і твій улюблений Далі Святослав Вакарчук |
|
|
| Arlen Lhermitte |
Відправлено: Feb 14 2022, 19:41
|
Offline
Если не кусать людей, то отравишься от нереализованного яда Стать:  Архімагістр VII Вигляд: Група: Модератори Повідомлень: 14562 Користувач №: 206114 Реєстрація: 27-September 21 |
Олександр Олесь ЄВРОПА МОВЧАЛА… Коли Україна за право життя З катами боролась, жила і вмирала, І ждала, хотіла лише співчуття, Європа мовчала… Коли Україна в нерівній борьбі Вся сходила кров’ю і слізьми стікала І дружної помочі ждала собі, Європа мовчала… Коли Україна в залізнім ярмі Робила на пана і в ранах орала, Коли ворушились і скелі німі, Європа мовчала… Коли Україна криваві жнива Зібравши для ката, сама умирала І з голоду навіть згубила слова, Європа мовчала… Коли Україна життя прокляла І ціла могилою стала, Як сльози котились і в демона зла, Європа мовчала… |
|
|
| Юланна |
Відправлено: Jun 18 2022, 21:06
|
Offline
Мастер Стать: Архимаг VIII Вигляд: Група: Модератори та викладачі Повідомлень: 968 Користувач №: 64892 Реєстрація: 29-September 11 |
Останнім часом постійно згадую цей вірш Василя Симоненка зі шкільної програми, колись він добряче припав мені до душі Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди — Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе — Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Кохати спішити треба — Гляди ж не проспи! Бо ти на землі — людина, І хочеш того чи ні — Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. |
|
|
| Юланна |
Відправлено: Aug 24 2022, 14:11
|
|
Offline
Мастер Стать: Архимаг VIII Вигляд: Група: Модератори та викладачі Повідомлень: 968 Користувач №: 64892 Реєстрація: 29-September 11 |
І Архімед, і Галілей Вина й не бачили. Єлей Потік у черево чернече! А ви, святиє предотечі, По всьому світу розійшлись І крихту хліба понесли Царям убогим. Буде бите Царями сіянеє жито! А люде виростуть. Умруть Ще незачатиє царята... І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі. Т.Г.Шевченко |
|
|
| Arlen Lhermitte |
Відправлено: Sep 10 2022, 18:21
|
|
Offline
Если не кусать людей, то отравишься от нереализованного яда Стать: Архімагістр VII Вигляд: Група: Модератори Повідомлень: 14562 Користувач №: 206114 Реєстрація: 27-September 21 |
Незалежність складається із безсоння, боротьби й присяг, з кадрів того, як Чорновіл у раду заносить стяг, як в тривожний рюкзак ти складаєш вишитий оберіг, зрештою, ця земля пам'ятає кожного, хто її беріг. Доки на ринг зі смертю виходять ті, кого не лякає тьма, доки у наших героїв є місця поховання і імена, доки кожна з втрат особиста, доки немає чужих нулів, ти зберігатимеш цю любов, цю велику любов і великий гнів. Пофарбовані кров'ю шеврони, непрацюючі номери... Незалежність війни розпадається на символи й кольори і збирається там, де люди в футболках виходять проти колон, бо нема того, хто взяв би Харків або підкорив Херсон. Доки ти пам'ятаєш червоні лінії мап, які стягуються в кільце, доки у всі інші дні ти постійно говориш про це, доки ти пам'ятаєш тваринний страх, доки ти пам'ятаєш, заради чого його пройдеш, бо є речі, які не знищиш, не відбереш. автора, на жаль, не знаю |
|
|
| Сторінки: (6) # 1 2 [3] 4 5 ... Остання » | Нова тема |
