Сторінки: (95) % « Перша ... 49 50 [51] 52 53 ... Остання » ( Перейти до першого непрочитаного повідомлення ) | Нова тема |
Арриведерче |
Відправлено: Mar 18 2008, 00:46
|
||
Offline Времена меняются Стать: Чаклун VI Вигляд: -- Група: Користувачі Повідомлень: 4480 Користувач №: 19626 Реєстрація: 6-August 06 |
Exquisite girl, понравилось, что стих на укр. мове))) =yes= красиво звучит всё. но тема немного избитая..) У тебя есть еще стихи..?
эта строчка оч понравилась) |
||
|
Exquisite girl |
Відправлено: Mar 18 2008, 23:43
|
Offline .....Чистая кровь..... Стать: Метаморфомаг III Вигляд: -- Група: Користувачі Повідомлень: 936 Користувач №: 37779 Реєстрація: 5-March 08 |
Арриведерче, есть. Как тебе такой? Колискова Шумлять старинні чорні дуби Їх листя шепотять неначе губи Зійшовший місяць схований за тучу Тяжку, сумну, таку могучу І зорь нема, мов повкрадали Біси забрали й не віддали Холодна річка начебто змія Повзе крізь берегів края Годинник б'є дванадцятий удар І нечість починає свій кошмар Русалки манять до води "Ой! Любчик милий, підійди!" Шукають й привиди розваг Видіннями вони наводять страх А відьми варять своє зілля, Щоб замарочити тебе до божевілля Що ще сказати, я не знаю Боюсь, вас дуже залякаю Тому бажаю, мої милі, Спокійно спіть, будьте щасливі! |
|
Арриведерче |
Відправлено: Mar 19 2008, 19:09
|
Offline Времена меняются Стать: Чаклун VI Вигляд: -- Група: Користувачі Повідомлень: 4480 Користувач №: 19626 Реєстрація: 6-August 06 |
Exquisite girl, очень красиво)) =yes= Я думаю в Украинском подфоруме ты точно заняла первое место в конкурсе каком-то)) |
|
Exquisite girl |
Відправлено: Mar 19 2008, 22:43
|
Offline .....Чистая кровь..... Стать: Метаморфомаг III Вигляд: -- Група: Користувачі Повідомлень: 936 Користувач №: 37779 Реєстрація: 5-March 08 |
Арриведерче, спасибо за такие тёплые слова :-[ , но я никогда ни где не учавствывала, ни на каких конкурсах |
|
Bug |
Відправлено: Mar 20 2008, 15:10
|
Offline Козявка Стать: Підмайстер III Вигляд: -- Група: Користувачі Повідомлень: 636 Користувач №: 15182 Реєстрація: 10-April 06 |
Вот.... весной собственно и навеяно. Ну в общем даже не стишок, а так, набросочек... Алел закат. И птицы пели. Свежесть гуляла по ветру. Весна пришла. Слышны капели. Но они давно уже слышны. Прохланый воздух Чист и нежен. В нем как будто ранняя весна. И нет цветов, нет зелени... И только воздух... Он другой. |
|
Piper 2008 |
Відправлено: Mar 29 2008, 18:51
|
Offline Новичок Стать: Сквиб XII Вигляд: -- Група: Користувачі Повідомлень: 4 Користувач №: 38474 Реєстрація: 28-March 08 |
Сочинила, а вы судите, только не строго.Я недавно начала. Почему жизнь так жестока? Почему жизнь так жестока? Ведь иногда от неё нет прока! Ты говоришь:Жизнь-это морока! Ну почему же она так жестока? Но, на этот вопрос есть ответ, Потому что, даже через тысячи лет, Люди будут смотркть, Но, друг друга не жалеть! Не судите строго.... |
la melancolie |
Відправлено: Apr 5 2008, 13:42
|
Offline present & perfect Чудотворець I Вигляд: -- Група: Користувачі Повідомлень: 3597 Користувач №: 36622 Реєстрація: 25-January 08 |
Я люблю писати сумні вірші. Хто не зрозуміє суть, пишіть в ПС і я поясню Історія сумна, та не моя Вона стояла і дивилась на дим, що летів в небо І розуміла що в цім світі їй вже нічого не треба І що не варто сподіватись в цей раз на щось хороше Бо вже не буде, так як було За що зробив це ти, Боже?! А він пішов на той світ і не сказав нам нічого. А зараз вже немає вороття. Ти вибрав цю дорогу. Чому ти не сказав нічого?! Лише записка: "Вибач, зрозумій, я вже не можу жити. Та й не хочу" Слова ці вп*ялись гірко в серце їй. Вона не їсть, не спить, а як примара Уся бліда й прозора геть наскрізь. А він на неї звідти дивиться спроквола. Не пам*ятає, що вчинив тоді. ...Коли у небі було тихо, ясно Коли ще спали всі, як діти всі були Він узяв ніж у руки. Узяв з горя. -Ти зрадила мені. Пробач-прости. Але не думав він тоді далебі, Що то був жарт. Лиш хворий жарт. І його друг із каменем у серці Пройде з убивством друга по роках. |
|
Bug |
Відправлено: Apr 6 2008, 12:28
|
Offline Козявка Стать: Підмайстер III Вигляд: -- Група: Користувачі Повідомлень: 636 Користувач №: 15182 Реєстрація: 10-April 06 |
Город в свете фонарей. И чётки очертания теней, Как будто это ребусы сех этих грустный злых ночей. Город в свете фонарей. И хоть ты смейся, хоть ты плачь. Таков, увы, судьбы палач нам вынес приговор. Город в свете фонарей, У тебя теперь уж свой. И может быть, когда нибудь увидимся с тобой. И ты стоишь ,прощаясь, Молча у дверей. И тебя как будто провожает Город в свете фонарей. :) Так, муки творчества |
|
Натан |
Відправлено: Apr 8 2008, 13:38
|
Offline guitar Стать: Великий маг VI Вигляд: Група: Користувачі Повідомлень: 2581 Користувач №: 34585 Реєстрація: 13-December 07 |
"О себе" Белёсый лист бумаги предо мной, Перо гусиное в руке зажато, Вписать в него начертано судьбой, Кто буду, есть и был когда то. Во- первых... Ну наверное, живой. Ну... во- вторых наверное не умер, Путь жизни? Положительно прямой, Работа? Думается в думе, Хотя... На кой чёрт падать в срам, "Испачканых" и так не мало, Ну, в общем это выберу я сам, Ведь солнце жизни только встало. Кто стал? Да вроде человек... Как стал? Врождённое быть может... Не станут свиньи человечиством во век, Хотя обратное возможно... |
|
Натан |
Відправлено: Apr 8 2008, 16:30
|
Offline guitar Стать: Великий маг VI Вигляд: Група: Користувачі Повідомлень: 2581 Користувач №: 34585 Реєстрація: 13-December 07 |
Стих 2006 года. Буря эмоцый нахлынула тода и вот, что получилось) "Может..." Судьбы подарок дан мне свыше, Сей дар- та самая любовь, Ведь про любовь поэты пишут, Что даже закипает кровь, Казалось, пара дней не срок, Ведь как же так?! Наверно здесь влюблённость? Но нет.... И за столь маленький глоток любви, я понял, это обречённость. Я обречён любить, страдать и жить, Но жизнь безцветна без тебя, Лишь звёзды в небе ночью, нить, Та нить, что рвётся без тебя. Хотел сказать "Не надо слёз!" Но разум сердцу не поможет, Осталось верить в стране грёз, Мы встретимся с тобою, может... Додано через 10 хвилин "Колыбельная" (может исполняться как песня(вообще сочинялась как песня)) Солнце зашло, небо стемнело, Звёздный туман застилает глаза, Ветер затих, земля охладела, И бродит в потёмках душа И всё вокруг спит, наверно устало Закрылась калитка, погасла свеча, Луна бледным светом на землю упала И гаснет в тиши очаг Пр. И ты, уже спишь, Хотя столько нужно зделать, столько узать Так спи, малыш, Ведь завтра новый день наступит опять Наступит опять... И вновь туман и лес молчит В твоей душе покой царит Устал за день со мной болтать Закрыл глаза, лёг на кровать Пр. |
|
Сторінки: (95) % « Перша ... 49 50 [51] 52 53 ... Остання » | Нова тема |