Суржик

Я мешкаю у російськорозмовньому місті, тому здебільшого спілкуюсь на російській. Проте, я вчуся в українській школі, де ми спілкуймося на рідній мові. Я однаково володію і тою й іншою мовою та ніколи їх не змішую. До суржика в мене нормальне ставлення, в мене декілька подруг на ньому спілкуються. На мене, на щастя, це не вплинуло і мова моя, як кажуть декотрі, милозвучна. ^_^

=hopelessness= Не ображайся, дівчино, але я мушу відкрити тобі очі - ти розмовляєш саме суржиком. Я не кажу, що моя мова ідеальна, але я бачу у тебе досить багато помилок.
- не російськорозмовньому, а російськомовному;
- не на російській, а російською мовою або просто російською, і не на рідній мові, а рідною мовою; взагалі-то не така вже вона тобі й рідна...
- і знов за рибу гроші... на ньому спілкуються - це не вірне формулювання, правильно - ним спілкуються;
- як кажуть декотрі - це фу-фу-фу - як дехто каже .
Тож, русизм на русизмі. Я не знаю, як розмовляють твої подруги, та певно, й знати не хочу, але твоя мова зовсім не милозвучна. Тобі, як і кожному з нас, ще навчатися і навчатися.
І порада на майбутнє. Пізнання рідної мови, то така стежина, що не має кінця, і вислови: "я знаю рідну мову" або "моя мова ідеальна", спонукають замислитись щодо розумових здібностей того, хто їх каже.

Не ображайтесь, дівчино, але ви не праві... =huh=

Взагалі-то кажуть і так, і так. "Російсько-розмовному" пішло від "розмовляти". Це все одно що сказати "я розмовляю..." Тут треба зауважити, що я пропустила дефіс, може тому Ви й кажете, що це не правильно.

Знов таки, у багатьох юридичних документах так. Дівчино, я писала манову роботу по мові і зайняла перше місце. Там перевіряють професіонали! Тож ось так. Щодо рідної мови... Тут вже не Вам судити. Скажу тільки, що я народилася на Україні, живу на Вкраїні і буду тут жити й надалі.

Господи, хто це таке Вам сказав? Я читала українську літературу, там ця фраза зустрічалося не один раз. Часто ж можна почути "Декотрі кажуть, що...". Слово "декотрі" навіть не синонім до "дехто". Якщо перевести "декотрі" на російську - це буде "некоторые", а "дехто" - "кто-то".
Так от, що я хотіла сказати. В українській мові є багато причин для суперечок, проте те, що я Вам пояснила - правда. Якщо Вам щось не до душі - всі Ваші претензії, будь-ласка, до підручників, до письменників, до вчителів. Якими би Ви розумними не були, вони все рівно ерудовані більше, ніж Ви.

От з дефісом - не маю жодних претензій.

То ви, певно, не написали у мановій роботі "на українській мові". У юридичніх документах, таке формулювання можливе, але ми кажемо не про юр.док. а про художню або розмовну мову. Якщо ви писали МАН, то маєте розуміти, що це дещо різні речі, і вислови, можливі в науковому або офіційно-діловому стилі мовлення, не вживаються у художньому чи розмовному стилях, і навпаки. До речі МАН - це не показник, якщо ви, звичайно, не у фіналі здобули перемогу.

Я й не казала, що ваш вислів невірний, я сказала, що він не файний...
І, мила дівчино, хто вам сказав, що ваші вчителі ерудованіші від мене? Ви так багато знаєте про мене?

Не зрозуміла, адже формулювання, словотворення, граматика та пунктуація для усіх стилів, окрім розмовного, одні й теж самі. Чи в український мові щось нове існує? Прошу пояснити.
До речі, існує у український мові таке інтернет явище на зразок “кумедної албанської”?
Щодо розмовного стиля — в інтернеті можливо вважати коли людина пише звичайнісіньке повідомлення, що вона використовує саме розмовний стиль мовлення, й тому не зволікати на ії помилки? До речі, правила форуму забороняють обговорення мовних огріхів чужих повідомлень, але ж я думаю, що нічого страшного не буде якщо ми будемо виправляти один одного, коректно виправляти. Що до себе — була би вдячна за виправлення моїх помилок, бо мову не вчила у школі, бо школа російська була, тільки-но самотужки останні декілька років.

Коли я розмовляю українською це всеодно сприймається майже як суржик, тому що вимова погана. Вчилась в школі російською мовою, сім"я, друзі - всі розмовляють російською, тому в университеті буває складно іноді на семінарах) Намагаюсь говорити якумога менше, шоб не позорити(ганьбити якось зовсім жорстоко звучить) мову своєю жахливою вимовою :lol:

blackberry, ніякої ганьби у цьому немає.) Розмовляй більше і суржик зникне через деяких час.) Якщо, звісно ж. сама цього хотіти будеш)

Меня всегда удивляло такое отношение к языку. Что значит опозорить язык? Это всего лишь средство выражения себя. Боже мой, в русском языке столько говоров, что не перечислишь, но почему-то ни один рязанец или же москвич не считает что своим произношением он позорит русский язык. А с вами что, люди?
Вот даже опросник этой темы начинается с довольно забавного утверждения:

Так уж исторически сложилось, что в восточных регионах нашей страны смешались два языка, в западных - чуть более двух языков. То есть человек слышащий такую речь с детства, для которого она и является родной, считается согласно умозаключению прабабушки автора опросника - быдлом. То есть практически все граждане. Не хило

Guernica, я з тобою цілком погоджуюсь.Немає нічого позорного у тому що хтось розмовляє суржиком.Не можливо ідеально спілкуватись українською мовою якщо більша половина нашого суспільства змішує дві мови.Але поглиблене вивчення своєї мови задля самовдосконалення-це велика справая яка варта пошани.
Одне я знаю точно:якою б мовою ти не розмовляв,якщо ти українець-ти повинен розуміти українську мову.

Я наприклад не говорю суржиком