Суржик

Що поробиш, я знаходжусь в Одесі. У цьому місті більшість населення розмовляє саме російською мовою. А от студенти з навколишніх СМТ (в кращому випадку), які намагаються не відрізнятись від інших, самі вже не можуть дати визначення специфіці своєї мові. З такими студентами інколи доводиться говорити їх мовою. Перевчити? Намагались, але - безрезультатно. 3 роки вже пройшло, а вони все своє клекочуть... Оскільки я не потребую регулярного спілкування з ними, то не вважаю себе в цьому плані безнадійною.

freefly, але на якій мові тобі простіше/більше подобається розмовляти? І суржик не ріже слух?

Я дуже негативно ставлюся до "суржику". Людина, яка не може привести до ладу свою мову, не має поваги до себе у першу чергу. Я спілкуюся або лише російською або лише українською, не змішуючи слова.

Можливо..Особисто я стараюсь говорити на нормальній українській мові але отчення навколо мене говорить в основному на суржику...ти слухаєш це і сам мимоволі починаєш так розмовляти..ця проблема скрізь...
от якби робити якісь дні коли треба було говорити чисто на нашій мові...
було б круто..(вибачте за сленг)
треба рятувати нашу мову..вже навіть уркаїнське телебачення перейшло на російську..теле шоу на російському ведуть так само як і концерти

А я от не знаю куди написати. Нової теми не хочеться створювати - бо це занадто - тема заради одного маленького питаннячка.
а "Суржик".. напевно...

Отож, як відомо, роль наголосу в мові - значна. Адже не так наголосиш слово - і вже "перекрутив" слово, можливо, навіть, змінив його значення. Я не питатимусь про наголос у слові "разом" чи "випадок", - хоча, можливо, й варто було б. Та то, якби я намагалась оцінити людину. А зараз у мене інша мета - прояснити для себе ситуацію.

Думаю, багато хто знає письменника і громадського діяча Бориса Дмитровича Грінченка. Ну ,може не особисто, але чув про нього. Це прізвище є дуже суперечливим саме в плані наголошення. Різні джерела, різні люди, кожній з яких, здавалося б, можна вірити... та різні варіанти. Власне, є дві позиції щодо наголошення цього слова: ГрІнченко та ГрінчЕнко.

Як ви гадаєте ,який правильний варіант наголошення цього прізвища? Бажано, посилаючись на певні джерела, правила ,тощо.

Я завжди так промовляю, а інший варіант навіть не чула. :crazy:

Пэйджик, повір людині, що вчиться в інституті імені БД Грінченка - зустрічаються обидва варіанти, при чому як з вуст студентів, так і викладачів, і дуже важко підрахувати який частіше.

У нашій школі всі кажуть ГрІнченко. Думаю, в університеті учителів учили саме так вимовляти.

Дуже часто для того, що б точніше і доступніше виразити свою думку для більшості, використовують суржик. Суржик у повсякденному житті використовують абсолютно усі, навіщо лукавити?
І я абсолютно не заморочуюсь з цього приводу. Суржик - таке явище, яке існувало, існує і існуватиме, незалежно від того, що про це думають люди.

О, особливо якщо взяти до уваги мову Азарова, між іншим, другої по важливості державної особи після Президента України. Це взагалі шедевр. Про мову президента особлива тема.
Суржик - неминуче зло при такому розкладі.

До речi,
цитую

Азаров: - Вибачте, я опiздав.
Янукович: - Не опiздав, а запiзднився.
Азаров: - Так, запiздинився, тому i опiздав.