Суржик

Отже, питання суржику. Як часто ми самі вживаємо його? Як ставимося до "чистої" мови? Що думаємо про причини й наслідки виникнення й розповсюдження суржику?

Ви вважаєте суржик
Респект твоїй прабабусі)

Чи вважаєте Ви, що говорите суржиком
Свій варіант:
Я б не сказала, що говорю чистою, українською мовою. В мене трапляються російські слова, але вони, як сленг? чи що.

Суржик - то є звичне явище для полілінгвальних територій ,скажімо так. Особливо, якщо мови ці схожі між собою, й більшість людей білінгвальні.
Не факт, що з суржиком треба боротись. На перетині культур виникло чуве місто - Істамбул. Так і на пеертині двох мов може виникнути щось яскраве, при чому саме завдяки суржику.
Боротись з ним? А як? Вважати невірно сказане слово адміністративним првопорушенням? Чи ж кнутом й молотом вдолблювати в голови дітям поняття про суржик і його шкоду? А це просто не має сенсу. Важливо аби людина говорила те, що в неї всередині. І так, як це звучить в її серці.
Чи ж стверджувати, що правильна мова, то моа часів Шевченка чи Грінченка, а все інше - то прийдешні слова, неологізми, запозичені, сурдикові, а тому вживання їх недоцільно? Чи ж так вона - чиста мова?
То не чиста, а мертва мова. Бо мова - то є живий організм. Вона мусить розвиватись. А знищуючи суржик - ви консервуєте, запечатуєте мову, й лишаєте письменників роботи. Бо ж справжнє призначення письменника - придумати назву неназванному, до чого звичайна людина через свої клопоти не може дійти. І це не мої слова. Так казала Забужко.
А як можна казати про чистоту мови, якщо сама ця мова має багацько діалектів? Який з них вважатимемо чистим, а які викорінюватимемо? Бо ж чистота, то шаблонність. А заодно давайте викорінемо й інверсовані речення. Бо ж спочатку має бути підмет, потім присудок, а далі - інші члени речення. Це ПРАВИЛЬНО. Це одне з правил української мови. Але чомусь нйбільше нам подобаються не речення типу "Мама мила раму пізно ввечері".
Так саме і з мовою.
О! Мене осінило! Давайте введемо правило - розмовляти діловою українською мовою. А ви чули її у буттєвому повсякденному спілкуванні? Це дико. Те саме, що одягнути безхатченку у плаття діснеївської принцеси. Це неймовірно штучно і ріже слух.

І так, моє "то є" - то власне моя забаганка, бо так мені до душі.

Господь з Вами, "вдолблювати" про шкоду будь чого - то розвивати його популярність. :).
Додано через хвилину

Не треба!!! Там суржик теж буяє пишним цвітом. :)

у мене в школі намагались. Так само як і привити любов до Батьківщини *патетично*.
Особливих змін я не помітила. Ні в плюс, ні в мінус.
Хіба що за час навчання в школі кожен мій твір зводився до од Україні (інакше не мало сенсу писати), й бажання виїхати кудись з країни.

Мені ця тема зараз дуже близька, тому що на моєму курсі половина студентів приїхали з україномовних міст України, а половина народилась та живе у Києві. І власне мені все одно, яку мову використовувати, але бісить суржик приїзжиї... У столиці майже не почуєш рідну мову, люди переважно вживають російську, але якщо вже говориш українською, то нормально розмовляй, а не тим суржиком...
Одне діло, коли люди погано володіє мовою або не пам'ятає українських слів, і тому вживає російські слова. Зовсім інші, коли вона звикла говорити на російсько-українській і не розуміє, де робить помилки, та ще й вважає це правильним.

Ну, тут згодна з Вашим (чи то пані Забужко?) сарказмом. Бо тоді й мову Івана Франка, Олени Пчілки та Лесі Українки треба на смітник.

:anim_clap: Власне, дістає не лише російсько-український суржик. Мій зведений брат розмовляє англо-русо-українською. І вважає ненормальними тих, хто не здатен його зрозуміти :)

У власному голосуванні я відмітила "крайні" пункти: джерело збагачення мови - і неминуче зло. Бо як казав Парацельс, все може бути ліками - а може отрутою. Тому що, з одного боку - так, нові слова не можуть не приходити до нашої мови. Але з іншого - прикро, коли через ці запозичення без причини витісняються нормальні українські слова.
Наприклад. Заповнюємо анкетку українською. Є 2 пункти: "ваше ставлення до науково-фантастичної літератури ", "ваше відношення до науково-фантастичної літератури"
І люди найсерйознішим чином кажуть, що ці пункти повторюють один одного!

це моє. Забужко належать права на "Бо ж справжнє призначення письменника - придумати назву неназванному, до чого звичайна людина через свої клопоти не може дійти". Звісно, це лише близько до тексту.

*перечитала своє повідомлення й злякалась кількості одруківок.

ну, особисто я, друге питання переформулювала би.

Нічого собі... Не всі вільно володіють англійською мовою, тому дивне ставлення.

Трохи не в тему, але... Одруківки? Ото для мене, сєльськой дєвушки, нове слово, бо я завжди пишу "друкарська помилка". *запам'ятала*

якщо є обмовка, описка, то чому не може бути одруківки?
Доречі, чому офф-топ?
Дуже часто створення таких слів і є й рисою, можливо ,суржику.

У нас розшифрували у дужках: (читаю, пишу, публікую, знаю, що така є) :).

Отак! Зараз ми ще й спробуємо сформулювати, що ж тоді таке той суржик. :). Бо я досі вважала, що це домішування до рідної мови такої кількості іншомовних слів, що вже й не дуже ясно, якою ж мовою говорить чи пише людина.
До речі, мені здалося, що "одруківка" - нормальний, чистий, якщо хочете, український неологізм. Наш вчитель з інформатики вживав кумедне слівце "друкоглюки" - і оце вже, на мою думку, суржик. :) До -речі, слово "офф-топ" - на Вашу думку - що?

3/4 його англійської - суто професійний жаргон, тому ставлення до колег-спеціалістів - абсолютно адекватне. Інша річ - прості смертні, як ото я. :)

як варіант. Проте я мала на увазі, що для мене дане формулювання просто не звучить. Така собі, правда ,суб*єктивна характеристика.

а як така фраза "Прівєт, Давай, спробуєм зустрітися з тобою на наступній неділі?"
Українська фраза з домішуванням кількох російських слів, з частковою підміною значення.

Згадалося.. в мене була однокласниця, то вона одночасно вживала слово "неділя" у значенні тижня і вихідного (щоправда рідше).

ну а для мене одруківка - калька з російкої, бо я приблизно уявляю як це слово з*явилось у моїй голові. В нових словах, вибачте, неологізмах, іноді важко визначити чи є вони власне українськими.

До теми, в певному сенсі слово "соціологія" теж є суржиком. Ну, принаймні було на початку, коли його запропонував, як не помиляюсь, Конт.

як на мене, це як один з тих термінів, які вас брат вживає на англійській.
Так само, як наша викладачка говорить Self, а не самість.

Гарний приклад :). Візьму його для тих, хто любить визначати "чистоту мови" у цифрах і відсотках, можна?
А це не малоросійський діалект "олбанської"? ;)

За сценарієм Кремля? :) Я, здається, розумію, про що Ви, але суто українського алгоритму для створення 100% національного слова вже не підберу :(.

Тобто, поки що - "професійний" сленг?

Щодо першого - це сарказм?
А щодо другого - навряд чи. Принаймні в мене воно аж ніяк не асоціюється з албанською.

Вже не знаю за чиїм наказом, але "друкарська помилка" - виявилось як на мене знадто довгим виразом ,і захотілось амінити його одним словом.
А чи є взагалі такий алготирм? І чи не набуває за його наявності певної штучності і одноманітності?

як на мене - так. Професійний, так, звісно ж у лапках ,проте я так думаю.
Цікаво було б почути, що з цього приводу думає та, яка називалась Оффтопом.
Яно, чи я плутаю тебе з Катею?

Нормальним явищем, особливо на двомовних територіях
навіть деколи можу ним розмовляти)))

Для мене є такі поняття як "правильний" та "неправильний" суржик. Вживаючи правильний суржик, ми просто робимо акцент на тих чи інших словах, відображаємо їх справжню суть. А неправильний дійсно є відображенням незнання української мови і є для мене (як і для усілякого Українця) образою!
Що я вибрала, писати не буду. По-моєму, це очевидно)))

Цікаво! А можна зразочок "правильного" й "неправильного" - як Ви його бачите?

Хм... Можу перекласти з російської декілька речень на ваш вибір. ;)

меня бесит суржик, особенно деревенский.. когда русскоязычный начинает говорить на укр, то вполне нормально воспринимается, но когда "воно приїхало із села і балакає ніби українською мовою - ладно бы просто балакало, так еще и некоторые доказывают, что их язык чист =hopelessness=

Я говорю свободно на русском и украинском, и, даже если не помню\знаю слова на языке, на котором говорю, то говорю на другом, либо спрашиваю слово.

3ugaH, жодного разу не чула, щоб ти говорив українською мовою.)

Мурррианночко, а щоб далеко не бігати - беремо наступне повідомлення. :)

От якраз тут можу погодитись, лише коли побачу від Вас зразок такого суржику. Певні, що не діалект? Бо не забуваймо - так звана "літературна" мова - просто розвинутий діалект (який на півночі чомусь вперто звуть полтавським.)
"Воно приїхало з села" - й балакає ніби то російською, хоча через слово йде українське - для мене, чесно кажучи, чи не більш знайома ситуація.

Власне, одна з ознак суржику :).

:P приходи на пары)

слова "часов" вместо "годин", "робе" - "працює" и т.д. Сомневаюсь, что это диалект.

в мыслях да) потому что учусь в основном на укр, а мыслю по русски. Но в говоре я никогда не смешиваю языки.

Це якраз діалект)
Але згодна, шо, коли людина, котра говорить діалектами, починає вживати окремі слова з іншої мови, то виходить просто супер-мікс мови з суржиком помноженим на діалект)

Мене до зелених бісиків доводить суржик, особливо селюцький... Коли москаль починає щось шпрехати українською, це доволі нормально приймається, та коли "Воно приїхало з села і балакає українською мовою" - добре, якшо б просто балакало, та ще й деякі доказують, що їх мова правильна й чиста!

Уто суржик чи діалект, га, га?)) =lol=
Я звикла чути "доводять".)

"Рібята, не розходьтися, довайті хотя б познайомимося, нам столько літ разом вчиться. Через десять мінут біля дрєвєй, добре?" - такий приклад підійде?

дійсно...
проте є слово досить таки українське - доказ.
Наче логічно, що з нього має існувати похідне слово.

Мурррианночко, гарнюній приклад. =respect= Тримовний суржик :).
Але я б сказала, що файною Вашу фразу роблять геть не "шпрехає" й "доказує" а щиро українські "зелені бісики", ні? :anim_confused:

Слово "доказати" я змалку частіш звикла чути десь у фразах "а цю казку я тобі завтра докажу".

Може й так. Але зверніть увагу на те, що суржик тут дуже вдало доповнює суто українське ;)

Мурррианночко, знову згодна - доповнює. На жаль дуже вже часто доводиться бачити й чути, як іншомовне слово перекреслює колорит фрази і до того ж спотворює її значення. (Зав'язле у зубах, "На тій неділі, у середу" - як приклад. Як інший приклад - зайдіть до дуельного клубу й погляньте на останню дуель авторів. Тема: "Наглість - друге щастя?") Зараз, пошукаю старі цуценям погризені тапочки - кидати у всіх, хто не заховався. :)

NoraLi, є таке. А все тому, що люди не знають міри використання іншомовних слів у спілкуванні українською. Тобто - зчиняють неграмотний (неправильний) суржик, що рівняється за тяжкістю злочину до акту вандалізму.
Свої капці позичити? :)

Що поробиш, я знаходжусь в Одесі. У цьому місті більшість населення розмовляє саме російською мовою. А от студенти з навколишніх СМТ (в кращому випадку), які намагаються не відрізнятись від інших, самі вже не можуть дати визначення специфіці своєї мові. З такими студентами інколи доводиться говорити їх мовою. Перевчити? Намагались, але - безрезультатно. 3 роки вже пройшло, а вони все своє клекочуть... Оскільки я не потребую регулярного спілкування з ними, то не вважаю себе в цьому плані безнадійною.

freefly, але на якій мові тобі простіше/більше подобається розмовляти? І суржик не ріже слух?

Я дуже негативно ставлюся до "суржику". Людина, яка не може привести до ладу свою мову, не має поваги до себе у першу чергу. Я спілкуюся або лише російською або лише українською, не змішуючи слова.

Можливо..Особисто я стараюсь говорити на нормальній українській мові але отчення навколо мене говорить в основному на суржику...ти слухаєш це і сам мимоволі починаєш так розмовляти..ця проблема скрізь...
от якби робити якісь дні коли треба було говорити чисто на нашій мові...
було б круто..(вибачте за сленг)
треба рятувати нашу мову..вже навіть уркаїнське телебачення перейшло на російську..теле шоу на російському ведуть так само як і концерти

А я от не знаю куди написати. Нової теми не хочеться створювати - бо це занадто - тема заради одного маленького питаннячка.
а "Суржик".. напевно...

Отож, як відомо, роль наголосу в мові - значна. Адже не так наголосиш слово - і вже "перекрутив" слово, можливо, навіть, змінив його значення. Я не питатимусь про наголос у слові "разом" чи "випадок", - хоча, можливо, й варто було б. Та то, якби я намагалась оцінити людину. А зараз у мене інша мета - прояснити для себе ситуацію.

Думаю, багато хто знає письменника і громадського діяча Бориса Дмитровича Грінченка. Ну ,може не особисто, але чув про нього. Це прізвище є дуже суперечливим саме в плані наголошення. Різні джерела, різні люди, кожній з яких, здавалося б, можна вірити... та різні варіанти. Власне, є дві позиції щодо наголошення цього слова: ГрІнченко та ГрінчЕнко.

Як ви гадаєте ,який правильний варіант наголошення цього прізвища? Бажано, посилаючись на певні джерела, правила ,тощо.

Я завжди так промовляю, а інший варіант навіть не чула. :crazy:

Пэйджик, повір людині, що вчиться в інституті імені БД Грінченка - зустрічаються обидва варіанти, при чому як з вуст студентів, так і викладачів, і дуже важко підрахувати який частіше.

У нашій школі всі кажуть ГрІнченко. Думаю, в університеті учителів учили саме так вимовляти.

Дуже часто для того, що б точніше і доступніше виразити свою думку для більшості, використовують суржик. Суржик у повсякденному житті використовують абсолютно усі, навіщо лукавити?
І я абсолютно не заморочуюсь з цього приводу. Суржик - таке явище, яке існувало, існує і існуватиме, незалежно від того, що про це думають люди.

О, особливо якщо взяти до уваги мову Азарова, між іншим, другої по важливості державної особи після Президента України. Це взагалі шедевр. Про мову президента особлива тема.
Суржик - неминуче зло при такому розкладі.

До речi,
цитую

Азаров: - Вибачте, я опiздав.
Янукович: - Не опiздав, а запiзднився.
Азаров: - Так, запiздинився, тому i опiздав.

Зелье оборотное, але вони працюють над собою. А це радує.

Взагалі радує, що вони все ще намагаються. На жаль безрезультатно. =smile_cry=

Суржик - неминуче зло.

Зелье оборотное, та ні, результат якраз є. Я це мала на увазі. У лексиконі Януковича з'явились доволі важкі слова, котрі він успішно використовує. Прогрес помітний.

О, так і папугу можна навчити повторювати правильно. Януковича можна видресирувати, з його то кримінальним минулим....
Це просто як приклад був, а питання в тому, що якщо для лідерів держави суржик є нормою, це стає нормою для більшості. Тім більше, беручи до уваги історичне формування України, як держави.
Реально ось так складається, незалежно від того, як меншість до цього відноситься. Нэ?

Зелье оборотное, на даний момент кримінальне минуле не грає тут ніякої ролі.
Для лідерів держави суржик не є нормою. Лідери держави не знають державної мови.
А ви яку мову використовуєте у повсякденності?

А мені здається, що є. Ну та гаразд, у кожного своє бачення теми.

Уся ця бадяга була до того, що доки на рівні органів влади спілкуватимуться суржиком, проблема не вирішувана. Тут і заморочуватися не варто..

За обставинами. Як правило, українську.

Чесно кажучи, я дуже не люблю суржик у будь яких його проявах. Але, на жаль, він оточує нас постійно.
У власній мові намагаюсь уникати такого. Інколи, правда, українське слово ну ніяк не хоче згадуватися. Приклад - буквально вчора на одному з занять сказала таку фразу: на жаль, не пам*ятаю, як це сказати українською, але англійською це буде psych evaluation. Думаю, не варто говорити, як на мене дивились одногрупники.

Для лідерів держави суржик вважаю абсолютно неприпустимим.

Усмішка, спілкуюсь в основному російською, в університеті відповідаю і пишу необхідні завдання українською, думаю дуже часто англійською. Напевно, тому постійно і виникає проблема з англійськими словами і використанням їх не там, де потрібно.

Особливо Азаров.Ото вже знавець укр.мови.

Crack, якраз то показувати нам є кого і що,але показують чомусь,в основному,клоунів.
І якщо Янукович ще з горем навпіл за допомогою папірця,суфлера коготамще ще може розмовляти українською,то Азаров дивує мовними зворотами.Це навіть не особлива вимова і не суржик...Я взагалі не знаю,як це назвати...

Crack, хай так.Хоч би там що,але український високопосадовець,прем*ер-міністрі не знає держ.мови?Так,це характеризує владу.

Я не вважаю суржик поганим явленням, але вважаю його не дуже коректним для спiлкування та не зовсiм правильним i культурним. Хоча мiй жарт може бути на суржику. Моi однокласники. точнiше найогиднiшi з однокласник не рiдко жартують суржиком.

Куди не глянути - усюди суржик. Особливо у Києві чомусь. Переїхавши зі Львову зрозуміла, що мова моя значно погіршилась, і деякі слова я можу сказати чистою мову лише після декількох секунд роздумів. Але все ж таки як ніяк, але те, що я зі Львову, де українську мову дуже поважають, має велике значення у чистоті моєї мови.
Суржик — це ж як суміш мила з морозивом — ні з'їсти, ні вмитися (Мирон Петровський). Гарне висловлювання, побачила на стенді у школі.

Загалом вважаю суржик абсолютно негативним явищем. Це результат минулого переслідування нашої мови, і насаджування російської.
І дуже хочу, щоб всі балакали лише українською. Але, я живу в центральній частині України, і тут суржик - це не виняток, а норма мови. Тому й сам зазвичай розмовляю суржиком, хоча бездоганно знаю як українську так і російську мови (деякий час жив у Харкові, там і навчився).

Коли піднімається тема суржику, у коментарях, ремарках часто звучить "чиста мова", "справжня мова", ледве не "істинна мова". Але як це ніхто не говорить. Особисто для мене вирази у лапках мають чисто риточно-демагогічний характер.

Взагалі в кожній частині України є свої особливості вимови деяких слів.
І це насамперед стосується тих областей, які ближче до Росії, або до Білорусії.
Краще говорити мабуть суржиком, чим вважати. що говориш чистою українською і робити неправильні наголоси в словах.
Хоча, я розумію, що суржик це погано, дуже погано.
Особливо цікаво слухати, як неправильно роблять наголоси ведучі в телепередачах. :D

Звісно, окрім ведучих телеканалу СТБ.

а які, наприклад, помилки у наголосах найбільше врізалися в пам’ять?

Здається була гра "Я люблю Україну" і там були такі наголоси...
Наприклад прозвучало питання:
Кого гукав....? і наголос був поставлений не на а, а на у.
Та я якось спеціально не стенографую помилки просто інколи дуже смішно.

Ммм, да суржик - це проблема. Інколи на вулиці чую настільки спаплюжені варіанти слів, що аж погано стає :-E

Друге питання, варіант відповіді 2 - ось це мені підходить. Доводиться розмовляти суржиком, бо коли говориш рідною мовою, відразу зайві запитання, "як-як ти сказала?" і тому подібне.
А ще образливо те, що в телефоні нема букви -: *я зараз з телефону сиджу, тому не можу нормально написати - просто переверніть*
Дискримінація якась :(

+1!
Не можу втриматися від сміху, дивлячись його "промови", хоча звісно це дуже сумно, адже такі як Азаров виставляють нашу державу безграмотною.

До речі, про Азарова. Нещодавно наткнувся на цікаву сторінку сайту Української правди. У статті опубліковане фото анкети Азарова, яку Олександр Аронець, свободівець, цитую "знайшов на підвіконні у ВР". Там Азаров зазначає, що вільно володіє українською мовою.

http://www.pravda.com.ua/news/2013/02/8/6983111/

Ось лінк для детальнішого ознайомлення.

Wyatt, стара новина.) Мене не так вільне володіння українською здивувало, як знання англійської з словником. Ви здатні уявити, яка там має бути мова, якщо вільне володіння української у нього на такому прекрасному рівні.)


До речі, на рахунок суржику і особливо, наголосів. Ви звісно здивуєтесь, але на західній території України безліч діалектів. Заведіть в одну кімнату львів'янина, волиняку, жителів тернопільщини та закарпаття... Ви будете здивовані.)

А я счітаю, що суржик - це зовсим непогана річ. Як що наши потняки податків хочуть говорити на суржікі, то це їхньо право.

Нічого поганого в українсько-російському суржику не бачу. Як й не бачу жахливості у тому що українська мова складається з великого числа полонізмів, які багато часу впливали на мову. Теж саме з русизмами. Вважайте що суржик це такій собі діалект, на якому, так склалося історично, розмовляє населення південно-східних регіонів.

Marcel Albert, а як же чиста українська мова?)

А як же розвиток мови?) Він можливий лише завдяки запозиченням, діалектам. Якщо розвитку немає мова стає "латиною".

Не впевнена, що суржик допоможе мові розвиватися...

Маю з цим погодитись. Одна справа, коли ми запозичуємо слова, що не мають українських аналогів, от наприклад слово "комп'ютер" ми перейняли разом із самим комп'ютером. Це розвиває мову. А от коли людина постійно замість українських слів вживає кальку з російської, або не може запам'ятати що собака чоловічого роду, то це не розвиток мови, це знущання над нею.

Ви вважаєте суржик --- моя пошана вашій прабабусі
Чи вважаєте Ви, що говорите суржиком --- я не можу сказати, що моя мова бездоганна, проте я до цього прагну.

Неисправная Север, як вважаєш було би цікаво якщо об'єднати три мови — білоруську, російську та українську? Ну щоб як у давнині усі балакали на старослов'янській, а це була б новослов'янська. Чи це був би суцільний жах?

Ідея цікава, але ми б повбивали одне одно ще у процессі стрворення.
Та й, щиро кажучи, мені здається, щро кожна з цих мов по своєму унікальна, має наче якийсь "смак". Мені мабуть більше подобається коли вони відокремлені, більше почуття. Російська у моєму уявленні така собі "чопорна дама", а українська як наче "кішка-мурлика". Я можу вибирати, що зараз до душі. Складне, взагалі питання, я насолоджуюся різномаїттям.
Але якщо й об'єднати, жаху не буде, при умові, що не Азарів буде це робити)))

Я мешкаю у російськорозмовньому місті, тому здебільшого спілкуюсь на російській. Проте, я вчуся в українській школі, де ми спілкуймося на рідній мові. Я однаково володію і тою й іншою мовою та ніколи їх не змішую. До суржика в мене нормальне ставлення, в мене декілька подруг на ньому спілкуються. На мене, на щастя, це не вплинуло і мова моя, як кажуть декотрі, милозвучна. ^_^

=hopelessness= Не ображайся, дівчино, але я мушу відкрити тобі очі - ти розмовляєш саме суржиком. Я не кажу, що моя мова ідеальна, але я бачу у тебе досить багато помилок.
- не російськорозмовньому, а російськомовному;
- не на російській, а російською мовою або просто російською, і не на рідній мові, а рідною мовою; взагалі-то не така вже вона тобі й рідна...
- і знов за рибу гроші... на ньому спілкуються - це не вірне формулювання, правильно - ним спілкуються;
- як кажуть декотрі - це фу-фу-фу - як дехто каже .
Тож, русизм на русизмі. Я не знаю, як розмовляють твої подруги, та певно, й знати не хочу, але твоя мова зовсім не милозвучна. Тобі, як і кожному з нас, ще навчатися і навчатися.
І порада на майбутнє. Пізнання рідної мови, то така стежина, що не має кінця, і вислови: "я знаю рідну мову" або "моя мова ідеальна", спонукають замислитись щодо розумових здібностей того, хто їх каже.

Не ображайтесь, дівчино, але ви не праві... =huh=

Взагалі-то кажуть і так, і так. "Російсько-розмовному" пішло від "розмовляти". Це все одно що сказати "я розмовляю..." Тут треба зауважити, що я пропустила дефіс, може тому Ви й кажете, що це не правильно.

Знов таки, у багатьох юридичних документах так. Дівчино, я писала манову роботу по мові і зайняла перше місце. Там перевіряють професіонали! Тож ось так. Щодо рідної мови... Тут вже не Вам судити. Скажу тільки, що я народилася на Україні, живу на Вкраїні і буду тут жити й надалі.

Господи, хто це таке Вам сказав? Я читала українську літературу, там ця фраза зустрічалося не один раз. Часто ж можна почути "Декотрі кажуть, що...". Слово "декотрі" навіть не синонім до "дехто". Якщо перевести "декотрі" на російську - це буде "некоторые", а "дехто" - "кто-то".
Так от, що я хотіла сказати. В українській мові є багато причин для суперечок, проте те, що я Вам пояснила - правда. Якщо Вам щось не до душі - всі Ваші претензії, будь-ласка, до підручників, до письменників, до вчителів. Якими би Ви розумними не були, вони все рівно ерудовані більше, ніж Ви.

От з дефісом - не маю жодних претензій.

То ви, певно, не написали у мановій роботі "на українській мові". У юридичніх документах, таке формулювання можливе, але ми кажемо не про юр.док. а про художню або розмовну мову. Якщо ви писали МАН, то маєте розуміти, що це дещо різні речі, і вислови, можливі в науковому або офіційно-діловому стилі мовлення, не вживаються у художньому чи розмовному стилях, і навпаки. До речі МАН - це не показник, якщо ви, звичайно, не у фіналі здобули перемогу.

Я й не казала, що ваш вислів невірний, я сказала, що він не файний...
І, мила дівчино, хто вам сказав, що ваші вчителі ерудованіші від мене? Ви так багато знаєте про мене?

Не зрозуміла, адже формулювання, словотворення, граматика та пунктуація для усіх стилів, окрім розмовного, одні й теж самі. Чи в український мові щось нове існує? Прошу пояснити.
До речі, існує у український мові таке інтернет явище на зразок “кумедної албанської”?
Щодо розмовного стиля — в інтернеті можливо вважати коли людина пише звичайнісіньке повідомлення, що вона використовує саме розмовний стиль мовлення, й тому не зволікати на ії помилки? До речі, правила форуму забороняють обговорення мовних огріхів чужих повідомлень, але ж я думаю, що нічого страшного не буде якщо ми будемо виправляти один одного, коректно виправляти. Що до себе — була би вдячна за виправлення моїх помилок, бо мову не вчила у школі, бо школа російська була, тільки-но самотужки останні декілька років.

Коли я розмовляю українською це всеодно сприймається майже як суржик, тому що вимова погана. Вчилась в школі російською мовою, сім"я, друзі - всі розмовляють російською, тому в университеті буває складно іноді на семінарах) Намагаюсь говорити якумога менше, шоб не позорити(ганьбити якось зовсім жорстоко звучить) мову своєю жахливою вимовою :lol:

blackberry, ніякої ганьби у цьому немає.) Розмовляй більше і суржик зникне через деяких час.) Якщо, звісно ж. сама цього хотіти будеш)

Меня всегда удивляло такое отношение к языку. Что значит опозорить язык? Это всего лишь средство выражения себя. Боже мой, в русском языке столько говоров, что не перечислишь, но почему-то ни один рязанец или же москвич не считает что своим произношением он позорит русский язык. А с вами что, люди?
Вот даже опросник этой темы начинается с довольно забавного утверждения:

Так уж исторически сложилось, что в восточных регионах нашей страны смешались два языка, в западных - чуть более двух языков. То есть человек слышащий такую речь с детства, для которого она и является родной, считается согласно умозаключению прабабушки автора опросника - быдлом. То есть практически все граждане. Не хило

Guernica, я з тобою цілком погоджуюсь.Немає нічого позорного у тому що хтось розмовляє суржиком.Не можливо ідеально спілкуватись українською мовою якщо більша половина нашого суспільства змішує дві мови.Але поглиблене вивчення своєї мови задля самовдосконалення-це велика справая яка варта пошани.
Одне я знаю точно:якою б мовою ти не розмовляв,якщо ти українець-ти повинен розуміти українську мову.

Я наприклад не говорю суржиком

А мені чомусь подобався суржик одного мого лікаря, який сам зі Львову, але чомусь з прізвиськом Москалик і розмовою наче десь із під Жмеринки (пробач мене, Жмеринко).
І сама я автор деяких геніальних русизмів накшталт "ідіть віддохніть" чи "ви десь з запіду?" Всяке буває.

Запід? Та це не суржик, це азіровщина. Третя державна мова.

Когось він мені нагадує... Той лікар, випадково, потім до Манхеттену не переїхав?

Мій хлопчик почав зараз змішувати три мови — руську (й не треба мене виправляти, бо російською руську мову якось кумедно називати), українську та англійську. Така собі суміш. Коли почне вивчати ще одну мову, то тоді мабуть зовсім жах буде... Що робити? Мабуть бити

Бардачник, це було до нього. Як це тоді буде називатися?)

Тільки якщо нещодавно, втікаючи від переслідувань моєї подруги, яка до нього була небайдужою.
Баба Цуца, а скільки йому років?

Так, той лікар переїхав нещодавно. Але він не такий, він від таких труднощів не тікає, бо дуже не байдужий до дівчат

Дев'ять

Баба Цуца, він нам теж саме казав, а як до діла дійшло то десь зі своїм суржиком пропав, на мій превеликий жаль. Бо мужчинка парубок він що треба.

Малого, мабуть, тільки виправляти раз за разом. Нас вчили, що бити - травмувати психіку дити. Був би трохи старшим, можно було б змушувати за кожне слово суржика класти в банку по гривні. Теж дієво.

енслінщина, а Азіров - твій послідовник!!

Тоді ставити на горіх

Ти що?! Змушувати класти у банку гроші ото буде дійсно травмування психіки. До того ж він не розмовляє суржиком — він змішує мови, тобто може ось так сказати, наприклад: “ай мисью, мамуля” чи коли тільки-но почав вчитися у школі писав "моlоко" та інше, він не утворює та не вживає англіцизмів або русизмів, він змішує

Так само й робимо. Мабуть потрібно буде ще й зменшити перегляд передач та мультфільмів англійською та українськими мовами

от насчет английского я бі не стал

Чому? Більше буде читати

Ти нас викрив. Завтра СБУ буде у тебе. =head_hurts=

Може краще вчить мови, поки є час та натхнення? Потім це навчання стане платним і на нього ніколи не буде часу.

Була така ситуація...
з дитинства спілкуюсь російською мовою, при бажанні співрозмовника переходячи на українську без складностей.
Так як в Києві я розмовляю постійно російською, то і коли приїжав до бабусі в село, раніше також спілкувався з нею російською, як і з друзями. Проте усі там, абсолютно спілкуються не те що суржиком, але достатньо брудною українською мовою. І от я був серед них "білою вороною", яка розмовляла російською. Було пару непорозумінь із-за цього і ось я вирішив спілкуватися з ними українською. Але...вийшло не краще) так як у школі нас вчили українській мові чистій, то, перейшовши на неї, я все одно залишився "білою вороною", бо занадто гарна вимова у мене виходила. А хлопці казали щось типу "та кажи нормально, ми ж у селі".
Ну ось вирішив повернутися до російської, все одно всі мене знають там із-за цього)
Українською спілкуюсь тепер лише з родичами там, ну і з тими, хто спілкується більш-менш чистою українською.

Як не дивно, вважаю, що суржик це один із шляхів самозбереження мови на окупованій території, де штучно насаджується чужа культура. Свого часу під владою Австрії, Польщі українська мова набралась чужоземних запозичень, як Юлька кредитів :). Кумедно слухати старих канадців.("Наші чілдренята довго паркували" :D )
Та й українізми теж потихеньку просочуються, й найсильніше в російськомовне середовище, від наших "русскоговорящих" український акцент ну дуже вже помітний, в усякому разі так мені кажуть приятелі з Росії.
Звичайно, якщо людина збирається писати чи виступати для всіх українців, чиста мова необхідна.
Сама стараюсь в Україні говорити й писати чистою українською, та звичайно ж, не завжди виходить. :( Оточення тисне.

Мала нагоду спілкуватися з дівчиною із Полтави. Ох, на якому суржику вони говорять! Спочатку я думала, що вона просто намагається перейти на російську мову, і тому говорить так. А виявилось, що це регіональній суржик - чиста російська з домішкою українських ламаних слів. Дуже кумедно, якщо чесно.

Суржик сильно ріже мій слух. Коли ж чую чисту українську мову, в Донецькій області це не часте явище, то мимоволі зупиняюся, щоб послухати.

Флорианна, давай поспілкуємось?)

Я хоть живу на Західній Україні так тут також є свій суржик
За Закарпаття так взагалі мовчу)сам мало розумію що вони говорять)