18. Допомога Драко

На сніданку до Гаррі підлетіла Гедвіга і кинула йому листа. Той впав біля миски з вівсянкою. Хлопець здивовано глянув на нього і відразу відкрив.
"Шановний містере Поттер!
Комітет з явлення повідомляє вам про те, що наступної неділю о 15 годині ви мусите з’явитися в Міністерстві (кабінет №88) і скласти іспит. В разі вашої відсутності іспит буде перенесено на три місяці.
З найкращими побажаннями, Гелга Стоупер, відділ іспитів з явлення"
Гаррі зітхнув.
- Що там? - нетерпляче запитала Герміона. Гаррі хмикнув.
- У наступну неділю потрібно бути в Міністерстві. Я гадав, що вони вже й забули про мене.
Рон здивовано глянув на друга.
- А мене не повідомили. Мені що, не їхати?
- Заспокойся, Роне, мені здається, що твій тато сам тебе попередить. Гаррі, я саме призначила на неділю перші збори відновленої ДА, - сумно промовила Герміона, доїдаючи печеню. Гаррі похитав головою і зверхньо подивився на подругу.
- Тоді відміни їх.
Герміона обурилася:
- Я не можу їх відмінити. Майже сорок чоловік прийдуть.
- СКІЛЬКИ???
Гаррі аж вдавився. Це йому здалося?
- Гаррі, зрозумій, багато учнів хоче, щоб ти їх навчав, - округлила очі Герміона.
- Але сорок чоловік! Герміоно, ти напевно пообіцяла всім першокласникам по шоколадній жабці, якщо вони припруться на ці збори, - гнівно вигукнув хлопець і відсунув свою напівпорожню тарілку.
Обличчя Герміони аж пашіло.
- Гаррі, за кого ти мене маєш? Як ти не можеш зрозуміти, що всі хочуть відчувати себе не смертниками, а тими, хто може за себе постояти! І вони вірять в те, що ти даси їм знання.
Рон, який досі не влазив у суперечку, чемно прокашлявся. До них підходив Октіус. Гаррі миттєво зробив вигляд, що п’є гарбузовий сік. Герміона випустила пар і стала тяжко дихати.
- Всім доброго дня! Гаррі, ти отримав листа з Міністерства?
Гаррі кивнув.
- Чудово. Всі отримали.
- Я не отримав, пане професоре, - зізнався Рон.
Октіус спочатку розгубився, а потім звузив очі і вдарив себе по чолі.
- А! Візлі. Твій тато попросив мене попередити тебе. Йому зараз так тяжко. Знаю, твої брати в Азкабані. Дуже співчуваю. Мушу зізнатися, що наш Міністр просто не розуміє того, що робить.
Гаррі стримувався, щоб нічого не ляпнути. А Октіус тим часом продовжував:
- Отже, я піду в Міністерство разом з вами. Директор попросила мене це зробити, адже самих вас відправляти небезпечно.
Він ще раз посміхнувся і пішов геть.
- Ага, так ти нам і допоможеш, коли на нас нападуть пара-трійка смертежерів, - буркнув Рон, коли Октіус був уже далеко.
Сніданок закінчився, і всі пішли на уроки. У трійці першим уроком була трансфігурація. Радагаск розповідав їм про значення закляття Вартео Снепро. Гаррі мало слухав вчителя, а все більше приглядався до Мелфоя. Він сидів поруч з Пенсі Паркінсон, яка щось шепотіла йому. Гаррі вирішив, що варто побалакати з Мелфоєм, адже без нього він сам нічого не зрозумів, що стосувалося смерті Дамблдора. Гаррі планував зробити це після уроку. Якщо все буде гаразд, то Гаррі може дізнатися про деталі цього вбивства. Снейп відкривався з іншої сторони, і ця сторона була привабливішою, ніж думка про те, що Снейп підступно вбив Дамблдора. Гаррі не вірив у те, що Снейп може вбити когось, не познущавшись словами з жертви. Тим більше, Дамблдор мав такий характер, який ніколи не дозволив би йому благати про пощаду. В голові Гаррі чітко лунало: "Северусе, благаю...". А що як це означало: "Северус, благаю... вбий мене"? Гаррі гарячково думав і щось малював на пергаменті.
-...хто зможе повторити мої слова?
Ці слова немов пробудили Гаррі. Герміона підвела руку, але Радагаск промовив:
- Містер Поттер?
Гаррі кашлянув. Він нічогісінько не чув, що казав Радагаск.
- Е-е-е... я погано зрозумів те, про що ви розповідали.
Радагаск втупився в нього своїми совиними очима.
- Десять балів з Грифіндору. Сподіваюся, на наступному уроці ви будите слухати те, що я розповідаю, а не думати про всілякі дурниці.
Останні слова вдарили Гаррі по голові. Він прочитав його думки, оскільки Гаррі завжди був поганим блокологом. Але те, що думки про Дамблдора були дурницями, як сказав вчитель, дуже не сподобалось Гаррі. Він гнівно глянув на Радагаск, але той уже відвів очі і задавав домашнє завдання.
Після уроку Гаррі відразу підійшов до Мелфоя і розповів йому про свої припущення. Драко уважно вислухав Гаррі і запитав:
- Цікава думка, Поттере, але я не думаю, що Дамблдор пожертвував собою заради мене. Снейп дійсно завербований Темним Лордом, і дуже вдало це приховував. Він довіряє Снейпу.
- Але Дамблдор також довіряв Снейпу, і я вважаю, що в нього була причина це робити! - палко вигукнув Гаррі.
Мелфой зітхнув.
- Поттере, якщо ти хотів дізнатися мою думку, то я її вже сказав. Щось ще?
- Так, - сказав Гаррі. - Я хочу побачити Снейпа.
Мелфой вирячився на Гаррі.
- І як ти собі це уявляєш?
- Не знаю. Але я впевнений, що ти можеш з ним зв’язатися. Допоможи мені.
Мелфой задумався. Гаррі дійсно вірив, що Мелфой повинен мати спосіб. А що сказати Снейпу, Гаррі знайде.
- Я думаю, що є один спосіб, - нарешті погодився Драко. - Але це небезпечно.
- Ну зрозуміло. Я й не думав, що це буде легко. Як це можна влаштувати?
Драко все ще сумнівався в тому, чи розповідати Гаррі. Хоча той так наполягає, тому...
- Я відправлю тебе в будинок Снейпа. Однак якщо він тебе вб’є, то я тут ні до чого.