15. Зміїна хватка

Гаррі лежав горілиць на прохолодному ліжку, із заплющеними очима. Його шрам неприємно поколював, а сам Гаррі думав. А роздумувати було над чим. Після того випадку в туалеті минув тиждень. Невіл довго вибачався і казав, що нічого не пам’ятав. Гаррі однозначно вірив йому, адже після Імперіуса ніхто нічого не пам’ятає. Незрозуміло одне: хто закляв Невіла? Гаррі це дуже непокоїло, і він намагався все логічно осмислити. Ця людина з Гогворсу і, скоріше за все, вчитель. Гаррі відразу відкинув Макгонагел та деяких інших. Усіх, окрім Радагаска. Гаррі чомусь думав, що це саме він. Звісно, і цю людину могли заклясти Імперіусом, але в це хлопець мало вірив. Проте займатися розслідуванням Гаррі не мав часу. Семикласників завалювали домашніми завданнями, а найбільше їх задавав Октіус. Він був чудовим вчителем, на думку Гаррі, і добре знав свою справу.
На сусідньому ліжку Рон голосно захропів.
- Еее... ооо… - стогнав він, перевертаючись у ліжку. Гаррі відкрив очі і глянув у вікно. Там крапав дощ, а хмари почали затягувати сіре небо. Гаррі одягнувся і почав будити Рона. Той заспано щось бубнів, але Гаррі не мав часу його слухати.
- Одягайся і ходімо. Скоро сніданок.
Рон встав і почав шукати свої шкарпетки.
- Мені снилося, що я Міністр Магії і даю під зад Амбриджці, - реготнув Рон, натягуючи на себе мантію.
Гаррі нічого не сказав і не підтримав сміху товариша, зробивши вигляд, що занятий застиланням ліжка. Його дуже непокоїв Рон і останнім часом це хвилювання постійно посилювалося. Друг інколи безпідставно хмурився, кудись пропадав і мав поганий настрій. А в інші моменти (часто коли Гаррі було погано) він навпаки реготав і жартував. Ще більш хлопця розхвилював Невіл і його слова про Рона: "Що замислив Рональд Візлі?". Гаррі і гадки не мав, що той Рон замислив.
- Ну що, йдемо? - запитав Рон.
- Так, ходімо.
Хлопці рушили до Великої зали, де вже розпочався сніданок. Герміона махала їм з місця, на якому вони щодня сиділи.
- Всім доброго ранку! - привіталась вона. Гаррі відразу помітив, що її аж розпирає бажання щось розповісти.
- Гаррі, я маю новину, - поволі почала вона.
Гаррі посміхнувся і зацікавлено запитав:
- Добру? І стосовно чого?
- Стосовно кого, - наголосила вона і поклала на стіл книгу. Це була велика, трохи запліснявіла книга в твердій обкладинці. Рон з огидою на неї подивився.
- Не знаю, чим ти нас здивуєш, але апетит ти мені точно зіпсувала
Герміона суворо глянула на нього.
- Отже. Я дещо знайшла. Про Радагаска.
Гаррі уважно глянув на Герміону.
- Що саме? Розповідай не тягни резину.
Герміона почала зачитувати уривок з книги.
- «Адальберт Фурман, відомий алхімік і вчений. Його життя було недовгим, але за сорок років він зумів створити багато корисних речей. Серед них заснування магазину "Зонко", створення багатьох чарівницьких речей і запровадження в Міністерстві Магії надійної системи охорони. Він був визначною людиною. Його найкращим товаришем був Теодор Радагаск. Разом вони довго працювали над секретним проектом, назва якого "Зміїна хватка". Вони нічого не казали про цей проект, і нікому не було відомо, що він означав. Після смерті Фурмана, за словам Радагаска, проект був закритий. Ми можемо тільки здогадуватись, що то за проект. Радагаск сказав, що він закритий назавжди.» Ну як вам?
Гаррі знизав плечима.
- Зрозуміло. Але не ясно, що за "Зміїна хватка"?
- Я також ніколи про таке не чула. Але треба з’ясувати. Я думаю, що це саме Радагаск закляв Невіла з метою щось від тебе дізнатись. І треба розшукати більше про проект, який вони готували.
Рон, що вже наївся і слухав Герміону, сказав:
- Я думаю, треба запитати в нього самого. І ти з цим справишся найкраще, Герміоно. Підійди до нього і запитай про цей проект. Він повинен тобі розповісти, ти ж відмінниця і тебе цікавлять всякі такі проекти.
Герміона подивилася на байдуже обличчя Рона.
- І ти віриш, що він розповість мені про те, що ніколи нікому не розповідав? - скептично мовила дівчина.
- Хто його знає, - зітхнув Рон.
Гаррі думав про це. Дійсно, про "Зміїну хватку" треба дізнатися. Якщо це таємна річ, то скоріше за все, створена темною магією. Горокракси також таємні і ніхто не хоче про них розмовляти.
- Герміоно, а й справді, спробуй, - погодився Гаррі. - Варто розпитати про "Зміїну хватку".
Дівчина похитала головою, і всі вони пішли у підземелля на урок настійок. Слизоріг в цьому році поводився досить дивно. Він не приділяв Гаррі уваги, як торік, і взагалі старався бути тихим і непомітним. Але Гаррі було всеодно. Він вчив цей предмет, оскільки знав, що Волдеморт досконало володіє настійками, і щоб його перемогти, Гаррі мусить мати ці знання також.
Після уроку Герміона пішла до Радагаска. Вона послухала хлопців і вирішила спробувати.
Гаррі і Рон тим часом сиділи в бібліотеці і писали реферати для того ж Радагаска.
- Мені здається, що ця хватка якось пов’язана з Відомо-Ким, - раптом сказав Рон, висолопивши язика, - Може, це якийсь проект, щодо захоплення світу, чи щось таке.
- Я також так думаю, - зізнався Гаррі. - Ще я припускаю якусь паралель з горокраксами. Але цього мало. Треба дізнатись подробиці. Надіюсь, в Герміони все вийде.
Рон кивнув головою. Решту перерви вони провели в бібліотеці, дописуючи реферати. Герміони не було, і вони самі рушили по грядкам на гербалогію. Дощ сильнішав, і хлопці швиденько зайшли в оранжерею.
- Герміони не видно, - протягнув Рон, і в цю мить за їхніми спинами почувся знайомий голос.
- Це провал, - промовила промокла до нитки Герміона і підійшла до хлопців. - Я нічого не дізналась. Коли я в нього запитала про "Зміїну хватку", він посміхнувся і хитро спитав, звідки я взяла інформацію про це. Я сказала, що з книги, а він відповів, що мені не варто знати про неї, бо ніяких додаткових знань він не дасть. Хватка закрита, і він не хоче про неї згадувати.
Гаррі відвів голову. Тепер це ще більше нагадувало історію з горокраксами і Слизорогом.