12. Захист від темних мистецтв

Наступного ранку Гаррі, Рон і Герміона прийшли на сніданок до Великої зали. Їх чекала несподіванка. Як тільки вони повсідалися за стіл, до них підійшов професор Октіус, з підозрілою усмішкою на обличчі.
- Доброго ранку, грифіндорці, - привітався він, закладаючи руки за спину. – Бачу, ви здивовані. Але тут нема чому дивуватися. Оскільки професор Макгонагел стала директрисою, то вихователем Грифіндора зрозуміло має стати хтось інший.
Він підбадьорливо кивнув.
- І я ризикнув подати заяву на посаду вашого вихователя. Сподіваюсь, ми будемо найкращими в цьому навчальному році. А тепер перейдемо до суті справи.
Професор Октіус махнув чарівною паличкою, і грифіндорці помітили біля своїх тарілок розклад уроків.
Гаррі відразу перечитав весь розклад. Рон також вивчав папірець.
- Це ж треба, - промовив він, - сьогодні нормальні уроки. Я вже звик до того, що по понеділках погані уроки, а тут на тобі: захист від темних мистецтв з гафлпафцями, два замовляння з рейвенковцями і дві історії з тими ж рейвенкловцями.
- Але трансфігурація тільки в середу, - стурбовано сказала Герміона. - А хочу якомога швидше дізнатися про цього нового вчителя.
- Я також не проти, - зізнався Гаррі.
Після сніданку вони пішли на свій перший у цьому році урок з захисту від темних мистецтв. Гаррі хотів побачити викладання Октіуса. Ця нова людина, яка з’явилася на шляху Гаррі в цей час, повинна щось зробити. А що саме, Гаррі і сам не розумів. Вони підійшли до кабінету. Там вже стояло чимало учнів. До друзів підійшла Джіні, яка до цього весело розмовляла Діном.
- Привіт усім! Ну як вам Октіус? Я чула, що він відомий скандаліст у Міністерстві, але по ньому не скажеш.
Рон пирхнув.
- Та який він скандаліст? Те, що він набив морду племіннику Амбридж, правда, але який же це скандал? Я б так само зробив на його місці.
- Ой, Роне, не сміши, - скривилася Джіні. - Я дуже сумніваюся, що в тебе вистачило б смілості таке вчудити.
Рон почервонів.
- То ти хочеш сказати, - поволі почав він, - що я боягуз?
- Ну не знаю, - іронічно мовила Джіні. - Та ти не дуйся так, бо зараз вибухнеш.
Рон хотів щось сказати, але тут до учнів підійшов Октіус.
- Проходьте, проходьте в клас.
Рон засопів і рушив слідом за усіма. Гаррі почув, як Герміона тихенько промовила до Рона:
- Не сердься на неї, вона ж шуткує.
Рон тільки відмахнувся від Герміони і зайшов у клас.
Всі сіли на свої міста, і урок розпочався. Октіус зашторив вікна, і на кабінет спустилася півтемрява. Цей ефект позитивно вплинув на учнів.
- Отже, розпочнемо наш урок, - професор став посеред кімнати і зробив звичний жест, заклавши руки за спину. - Захист від темних мистецтв відрізняється від інших предметів своєю потенційною можливістю врятувати вас та інших у ці нелегкі часи. Але не потрібно вважати, що цей предмет чимось кращий за інші. Всі по своєму важливі, але оволодіти людина повинна одним предметом. Суттєво оволодіти. І я раджу вам обрати саме цей предмет для кращого вивчення. Запам’ятайте мої слова, вам ще знадобляться знання цього предмета.
Октіус оглянув клас. Всі уважно його слухали і часом кивали в такт головою.
- Дістаньте свої чарівні палички.
Учні схвально загомоніли.
«Практика це добре», - думав Гаррі, дістаючи паличку.
- Всі дістали? Чудово. Пропоную зараз коротенько пройти вивчений матеріал. Повторення корисне. І розпочнемо ми з ховчика, який знаходиться в цій шафі.
Гаррі згадав третій клас і посміхнувся. Пройшло вже чотири роки з того моменту, а йому здавалося, що це було вчора.
- Хто розпочне? - запитав Октіус, розглядаючи клас. Його погляд натрапив на Гаррі. - Гаррі Поттер, я гадаю, що розпочнемо з тебе. Візьми чарівну паличку і підійди до мене.
Гаррі повільно встав і рушив до Октіуса. Тільки б не поява Волдеморта. Буде масова істерика.
- Гаррі, ти знаєш закляття протидії? - запитав Октіус.
Гаррі ствердно кивнув.
- Так, пане професоре.
Октіус відійшов і навів паличку на шафу, яка відразу ж відчинився. Звідти повільно виходив чоловік зі зміїним обличчям і вузькими, холодними очима. Учні перелякано заверещали. Парваті навіть втратила свідомість.
Гаррі підняв чарівну паличку. На мить йому захотілося промовити "Авада Кедавра".
- Рідікулюс! - вигукнув Гаррі і Волдеморт перетворився на ельфа домовика в різдвяній шапочці. Гаррі повернувся і глянув на заворожений тишею клас. Всі дивилися на нього.
- Це був Відомо-Хто, Гаррі? - тихо запитав Октіус. - Таким ти його бачив?
- Саме так, пане професоре, - відповів Гаррі, ховаючи чарівну паличку у кишеню джинсів. - Це був Волдеморт.
Згодом урок закінчився, і всі пішли на перерву. Рон схвильовано запитав у Гаррі:
- Ти бачив, як всі злякались? І що собі думає Октіус, викликаючи тебе до ховчика? Та і дурко зрозуміє, на кого він перетвориться.
- Я думаю Октіус навмисне мене викликав, - мовив Гаррі, йдучи по сходах. - Він хотів показати іншим Волдеморта, щоб вони зрозуміли, який він насправді.
- Але тут попахує вандалізмом, - люто сказала Герміона, а Рон театрально відвернувся. Йому не подобалося те, що вона заспокоювала його, як малу дитину. - Ти бачив, що Парваті втратила свідомість? Це вже шкода її психічному здоров’ю.
- Герміоно, ти нічого не розумієш, - вперто відповів їй Гаррі.
Герміона набурмосилась і, розсерджено розвернувшись на п’ятках, пішла геть від хлопців.