11. Відчинені двері

Безпечно діставшись до Гогвортсу, Гаррі полегшено зітхнув. Він так переживав, що ця поїзда
буде небезпечною, що весь час тримав напоготові чарівну паличку. На щастя, все пройшло добре, і ось друзі цілі і неушкоджені стояли перед Гогвортсом.
- Мелфой, а Креб і Гойл з тобою? - раптом запитав Рон, проходячи повз першокласників. - Ну?
Мелфой ліниво посміхнувся.
- А оцього я не знаю, Візлі. Їхні старі сказали, що вони не повернуться до школи. Напевно, вони з Темним Лордом.
Гаррі також вирішив запитати у Мелфоя про те, чи не боїться він, що Волдеморт вб’є його, особливо тепер, коли школа без Дамблдора, але не встиг. Двері відчинилися, і показався Горацій Слизоріг у зеленій мантії. Раніше їх зустрічала Макгонагел, але тепер це буде вчитель настійок, адже Макгонагел тепер директор.
- Доброго вечора, діти. Першокласники, стійте разом зі мною, а старшокласники проходьте до Великої зали.
Гаррі зустрівся поглядом з Слизорогом, але той зробив вигляд, що не бачить хлопця. У Великій залі було як завжди гамірно. Сотні юних чарівників після літа розповідали одне одному про те, що з ними трапилося за цей час. Ерні Макмілан привітався з Гаррі і зневажливо окинув поглядом Мелфоя, який пройшов до слизеринського столу.
- Що не кажи, але мені тут подобається, - задоволено промовив Гаррі, сідаючи біля Рона. Герміона розмовляла з Парваті. Рон промовчав і поглянув на вчительський стіл. Аж раптом він захлинувся гарбузовим соком.
- Дивись, Гаррі! - вигукнув Рон, витираючи рукавом губи. Гаррі також поглянув туди і помітив Олмера Октіуса, який задоволено розвалився на стільці і розмовляв з професором Флітвіком. Він був у чорній мантії і чимось нагадував Снейпа. За столом також сидів Гегрід, Макгонагел і Слизоріг з іншими вчителями.
- Невже він буде викладати Захист? - схвильовано пробурмотів Рон. – Значить, через рік ми його не побачимо: ніхто не викладав цей предмет більше року.
- Роне, ми через рік аж ніяк би не побачили його в школі, бо ми її просто закінчимо, - нагадав Гаррі.
- Ох...звісно, - недбало промовив той. Пройшло сортування, і Грифіндор поповнився новими учнями. Тут з-за столу піднялась професорка Макгонагел і прокашлялась. Всі затихли.
- Вітаю вас у школі чарів і чаклунств Гогвортс, - почала вона, - Сподіваюся, це літо пройшло для вас добре і ви будете з новими силами вивчати всі предмети. Попереджаю, що ВСІМ забороняється відвідувати Заборонений Ліс, тим паче вночі. Містере Філч, вам слово.
Філч гаркнув на весь зал:
- Якщо я побачу, що ви порушуєте правила в межах школи, то понесете за це найсуворіше покарання, яке я зможу вигадати. У мене все.
- Дякую вам, містере Філч. Я продовжую. Отож, хочу відрекомендувати вам нових вчителів...
- Вчителів? - тихо перепитав Рон. - Я бачу лише одного нового вчителя.
-...Вчитель із захисту від темних мистецтв - колишній працівник Міністерства, який, щоб дізнатися про життя чарівників, деякий час працював в "Лицарському Автобусі". Прошу любити і поважати професора Октіуса.
Октіус встав з-за столу і помахав рукою.
- Дуже добре. А от Ваш новий вчитель з трансфігурації запізнюється. Наскільки ви зрозуміли, я більше не буду викладати цей предмет.
Двері у Велику залу відчинилися, і на порозі з’явилася постать маленького чарівника з борідкою. Він відразу поспішив до столу.
- Вибачай, Мінерво, я забалакався зі старим товаришем і запізнився, - затараторив він, вітаючись
з директоркою.
- Нічого, Теодоре, я саме почала розповідати про тебе. Знайомтеся, це професор Радагаск, ваш вчитель з трансфігурації.
Радагаск посміхнувся і сів за стіл. Учні загомоніли. Поява двох вчителів схвилювала їх.
- Ви і про старих не забувайте, - весело докинув Слизоріг і засміявся разом з Гегрідом.
Макгонагел прокашлялась і промовила:
- Ну що ж...- вона зробила паузу. - Як сказав би професор Дамблдор...Набивайте кендюхи!
Учні заплескали в долоні і почали їсти. Герміона підсіла до товаришів.
- Як вам нові вчителі? Один скандаліст, яких світ не бачив, а інший якийсь очевидний маразматик.
- То ти не знаєш, хто такий той Радагаск? - запитав Рон, запиваючи пиріжка соком.
- Ні, не знаю. Та не так це і важко буде дізнатися. Теодор Радагаск...хоча, щось знайоме...
Гаррі раптом згадав.
- Мені Дикозор розповідав про поплічника Гріндевальда, який прокляв його. Того поплічника звали Теодор. Але скільки тих Теодорів на світі, вірно?
Друзі змовчали. Рон від того, що захлинувся соком, а Герміона над чимось думала, дивлячись
в зелені очі Гаррі.